27.10.2011 < копія >
25 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/12532/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Кваші Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов ОСОБА_1
до Дніпропетровського обласного військового комісаріату
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2011 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить:
1. Визнати недійсним рішення від 19 травня 2011 року протокол № 6 засідання комісії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо невизнання ОСОБА_1 учасником бойових дій.
2. Зобов'язати Дніпропетровський обласний військовий комісаріат визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій та видати посвідчення встановленого зразка.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відмова у визнанні його учасником бойових дій Комісією Дніпропетровського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України є безпідставною та протиправною, оскільки він з 31 жовтня 1992 року по 31 березня 1993 року приймав участь в бойових діях у зоні збройного конфлікту на території Північно-Осетинської РСР та Інгушської республіки. Отже, відповідно до п. 2 ч. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на визнання його учасником бойових дій.
Відповідач позов не визнав, в письмових запереченнях зазначив, що доводи позивача є необґрунтованими, оскільки Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 Північно-Осетинська РСР та Інгушська Республіка (м. Владикавказ) як країни, на території яких велись бойові дії, та відповідні періоди не визначено.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи позивача і представника відповідача суд встановив наступне.
Майор запасу ОСОБА_1 05 травня 2011 року звернувся до Індустріально-Самарського об'єднаного районного воєнного комісаріату з питання розгляду матеріалів про визнання його учасником бойових дій.
В підтвердження права на набуття статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 подав до Дніпропетровського обласного військового комісаріату виписку з наказу начальника Владикавказського вищого загальновійськового командного училища від 29 червня 1993 року № 113, згідно з якою лейтенант ОСОБА_1 з 31 жовтня 1992 року по 31 березня 1993 року проходив службу та приймав участь у бойових діях в м. Владикавказі Північно-Осетинської РСР в зоні збройного конфлікту.
За наслідками розгляду вказаної заяви Комісією Дніпропетровського обласного військового комісаріату прийнято рішення (протокол № 6 від 19 травня 2011 року) про відмову у визнанні ОСОБА_1 учасником бойових дій з підстави: Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 Північно-Осетинська РСР та Інгушська Республіка (м. Владикавказ) як країни, на території яких велись бойові дії та відповідні періоди не визначено.
Надаючи оцінку доводам сторін та письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються:
- учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів);
- військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 08 лютого 1994 року № 63, затверджено перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території.
До встановленого переліку входять також інші країни після грудня 1979 року, із відповідною приміткою, що Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовим фахівцям у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.
З аналізу викладених норм права суд доходить висновку, що на території України учасниками бойових дій визнаються виключно особи, які проходили службу під час існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік на території колишніх республік СРСР.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях з червня 1992 року на території Російської Федерації як незалежної держави.
Статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» така категорія військовослужбовців до переліку осіб, які належать до учасників бойових дій, не віднесена, що позбавляє позивача на отримання такого статусу на території України.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 27 жовтня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Головко
< Текст >