27.10.2011 < копія >
17 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10213/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
за участю представника позивача Панишко А.О.
за участю представників відповідача Вошколупа В.Г., Ровенської І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені в сумі 221797грн. 97коп.,-
12 серпня 2011року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому позивач просить:
- стягнути з відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в розмірі 218326грн. 47коп.;
- стягнути з відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 3471грн. 50коп.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2011р. провадження по даній справі було відкрито та призначена до судового розгляду.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції від 06.10.2005р. №2960 - IV не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно - господарські санкції за нездійснення працевлаштування інвалідів у 2010 році.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов за викладених у ньому підстав.
Представники відповідача заперечували проти адміністративного позову, просили суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на заперечення від 07.09.2011р., також зазначили, що у зв'язку із тим, що ВАТ «АК «Дніпроавіа» не є підприємством зі звичайними умовами праці, працевлаштування інвалідів здійснюється з урахуванням списків виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, переліку авіаційного персоналу, тобто інваліди не можуть бути працевлаштовані на посади, пов'язані з підвищеною небезпекою.
При прийомі на роботу до ВАТ «АК «Дніпроавіа» всі працівники проходять попередній медичний огляд, що передбачено наказом Міністерства цивільної авіації №169 від 07.05.1991р. додатком №3 «Медичні протипоказання по професіям та посадам», Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України №45 від 31.03.1994р., постановою Кабінету Міністрів України №1238 від 06.11.1997р. «Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000р. №1465 «Про обов'язковий психіатричний огляд». При цьому, як зазначили представники відповідача, особи, які мають групу інвалідності по захворюванням, входять у перелік протипоказаний для роботи у системі цивільної авіації України. При визначенні переліку робіт з підвищеною небезпекою відповідач керується наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005р. №15.
Таким чином, ВАТ «АК «Дніпроавіа», як підприємство у сфері транспорту з важкими, шкідливими, небезпечними, особливими умовами праці не враховує у загальній чисельності працюючих відповідні посади працівників, на яких не можуть працювати інваліди (з урахуванням Списків виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, переліку авіаційного персоналу). На протязі 2010 року на ВАТ «АК «Дніпроавіа» працювало 854 особи із шкідливими умовами праці по наземним службам підприємства, у тому числі 290 осіб по льотному составу, на яких в силу закону не можуть працювати інваліди за медичними показниками згідно переліку професій, де є потрібність у професійному доборі. Отже, відповідач вважає, що чисельність робочих місць, створених ВАТ «АК «Дніпроавіа», на яких з огляду на медичні показники можуть працювати інваліди, складала у 2010 році - 839 осіб, у зв'язку з чим, адміністративно - господарські санкції, нараховані позивачем за 3 нестворених робочих місця для інвалідів є незаконними, а отже і пеня була нарахована безпідставно.
З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі судом були дослідженні наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік ТОВ «АК «Дніпроавіа»; розрахунок суми позову; звіт про наявність вакансій станом на 04.01.2010р., 01.11.2010р., 01.10.2010р., 03.03.2010р.; звітність про прийнятих працівників (інвалідів) с 11.10.2010р. по 20.10.2010р.; с 01.07.2010р. по 10.07.2010р.; с 01.03.2010р. по 10.03.2010р.; с 01.02.2010р. по 10.02.2010р.; с 11.01.2010р. по 20.01.2010р.; перелік професій, які не можуть використовуватись для працевлаштування інвалідів ТОВ «АК «Дніпроавіа»; лист ТОВ «АК «Дніпроавіа» від 12.03.2010р.; лист ТОВ «АК «Дніпроавіа» від 27.08.2010р.; довідка ТОВ «АК «Дніпроавіа» від 05.09.2011р.; список інвалідів, які працювали на підприємстві у 2010 році в кількості 78 осіб.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» подало до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою №10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці України від 10.02.2007р. №42.
Згідно рядку №01 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) за 2010 рік фактично становила 1693 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок №02) становить 65 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» (рядок №03) становить 68 осіб.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» №875-XII від 21.03.1991р. підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 19 зазначеного вище Закону передбачає, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частина 3 ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» зазначає, що саме державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
В матеріалах справи містяться звіти ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» про наявність вакансій на посади прибиральника службових приміщень, робітника з обслуговування поточного ремонту, маляра, кондитера, станом на 04.01.2010р., 01.11.2010р., 01.10.2010р., 03.03.2010р. форми 3-ПН, яка затверджена наказом Міністерства праці України від 19.12.2005р. №420, які були отримані Бабушкінським центром зайнятості, що підтверджується відміткою про отримання. Також, відповідачем до Фонду соціального захисту інвалідів надавались і звіти про прийнятих працівників (інвалідів) с 11.10.2010р. по 20.10.2010р.; с 01.07.2010р. по 10.07.2010р.; с 01.03.2010р. по 10.03.2010р.; с 01.02.2010р. по 10.02.2010р.; с 11.01.2010р. по 20.01.2010р. форми 5-ПН, з зазначенням кожної особи окремо, які також були отримані Бабушкінським центром зайнятості.
В матеріалах справи містяться листи ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» від 12.03.2010р. та від 27.08.2010р. із запитом до Бабушкінського центру зайнятості про надання інформації щодо наявність інвалідів, які мають бажання працювати на підприємстві та необхідної інформації про них (освіта, група інвалідності та інш.). Крім того, відповідач з метою працевлаштування інвалідів на підприємстві, були розмішені у печатних видання оголошення про запрошення на роботу інвалідів робочої групи.
Отже, відповідачем були вжиті всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, натомість позивачем - Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не було надано жодного доказу щодо спростування дій, вчинених відповідачем з метою виконання вимог ст.ст.19, 20 зазначеного вище Закону.
Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Також, суд зазначає, що адміністративно - господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення.
Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Також, суд зазначає, що оскільки ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» є підприємством з особливими умовами праці та працевлаштування інвалідів здійснюється з урахуванням вимог списків виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, переліку авіаційного персоналу, що в свою чергу ускладнює процедуру працевлаштування інвалідів, відповідач повністю виконує обов'язок покладений на нього вимогами ст.19, 20 «Про основи соціальної захищеності інвалідів», створю робочі місця, що підтверджується штатним розкладом ВАТ «Авіокомпанія «Дніпроавіа», який був ведений з 18.12.2009р., самостійними зусиллями працевлаштовує інвалідів на підприємство, а саме в кількості 10 чоловік за 2010 рік.
Згідно рекомендацій Президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 р. №07.2-10/2 «Про деякі питання практики застосування адміністративними судам законодавства про забезпечення прав інвалідів на працевлаштування» вирішуючи питання про правомірність стягнення адміністративно - господарських санкцій, судам слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно - господарських санкцій. При цьому слід врахувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність вини є підставою для висновку про незаконність застосування адміністративно - господарських санкцій.
Також, в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 22.12.2009р. №212151во09 зазначено, що нарахування адміністративно - господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України №875-XII від 21.03.1991р. «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем - суб'єктом владних повноважень у ході судового розгляду справи не доведено правомірність своїх висновків щодо порушення відповідачем вимог ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», натомість відповідачем - відкритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Дніпроавіо» повною мірою була доведена протиправність рішення позивача щодо нарахування адміністративно - господарських санкцій в розмірі 218326грн. 47коп. та пені в сумі 3471грн. 50коп. за порушення відповідачем вимог ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та відсутність вини відповідача щодо непрацевлаштування інвалідів на вакантні посади підприємства в кількості 3 осіб.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в сумі 221797грн. 97коп. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в сумі 221797грн. 97коп. - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 21.10.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Є.О. Жукова
< Текст >