26.10.2011 < копія >
04 жовтня 2010 р. Справа № 2а-7096/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРищенко А. Ю. < Текст >
при секретаріОрлові О.В.,
за участю:
представників позивача
представників відповідача Вітняков Д.В., Давидко О.М.,
Головко Н.Ю., Гавричкової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської міської ради до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.06.2010 року Нікопольська міська рада звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.10.2009 року між Нікопольською міською радою та Головним управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області був укладений договір про надання безвідсоткової позички № 1. 28.10.2009 року Нікопольською міською радою було отримано безвідсоткову позичку в сумі 11 406 000, 00 грн. За результатами звітів про виконання бюджету міста недовиконання розрахункових показників Міністерства фінансів України по м. Нікополь Дніпропетровської області становило 783 100, 00 грн. (сума позики - 11 406 000, 00 грн., фактичні надходження - 10 622 900, 00 грн.). Таким чином, з міського бюджету м. Нікополь відповідачем було незаконно вилучено кошти на загальну суму 1 987 000, 00 грн.
Просить суд визнати протиправними дії Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області щодо вилучення з бюджету м. Нікополь в рахунок погашення позички коштів на загальну суму 1 987 000, 00 грн.; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернути на єдиний казначейський рахунок бюджету міста кошти на суму 1 987 000, 00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області діяло правомірно, з урахуванням вимог чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним даний адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України, стадіями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; взяття бюджетних зобов'язань; отримання товарів, робіт та послуг; здійснення платежів; використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм. Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами. Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України; відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню; наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.
Відповідно до ст. 78 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ, рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.
Наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 року № 205 був затверджений Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який було прийнято на виконання статті 78 Бюджетного кодексу України. Вказаний Порядок регламентує, зокрема, організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства України та міськими радами або їх виконавчими органами у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства України.
Відповідно до п. 2.2, п. 4.8.1. вказаного Порядку, у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органи Державного казначейства України обслуговують місцеві бюджети за доходами, видатками, здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників на підставі підтвердних документів, зареєстрованих зобов'язань. Органи Державного казначейства України здійснюють видатки на підставі платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов'язання та фінансового зобов'язання у межах залишків коштів на рахунках розпорядників бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2009 року між Нікопольською міською радою та Головним управлінням Державного казначейства України в Дніпропетровській області був укладений договір про надання безвідсоткової позички № 1. Нікопольською міською радою 28.10.2009 року було отримано безвідсоткову позичку в сумі 11 406 000, 00 грн.
Відповідно до умов вказаного договору, розділом 5 встановлено порядок повернення позички відповідно до п. 9 Порядку надання у 2009 році місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування безвідсоткових позичок та їх погашення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 157. Так, погашення позички відбувається у разі виконання або перевиконання наростаючим підсумком за відповідний період прогнозних показників доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів; у разі зменшення суми недовиконання прогнозних показників доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, наростаючим підсумком з початку року надлишок раніше отриманої позички погашають за результатами звіту про виконання місцевих бюджетів у місяці, що настає за звітним періодом, в якому встановлено зазначене зменшення.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 64, 71 вказаного Закону, видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними районними та обласними бюджетами. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами. У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються видатки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням. Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.
Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом. У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування. Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що за результатами звітів про виконання бюджету міста недовиконання розрахункових показників Міністерства фінансів України по м. Нікополь Дніпропетровської області становило 783 100, 00 грн. (сума позики - 11 406 000, 00 грн., фактичні надходження - 10 622 900, 00 грн.). Таким чином, за 2009 рік сума погашення безвідсоткової позички повинна була становити 783 100, 00 грн., але за підсумком виконання бюджету за 2009 рік Головним управлінням Державного казначейства України в Дніпропетровській області було безпідставно вилучено в рахунок погашення позички 2 509 500, 00 грн., тобто зайво було вилучено з бюджету м. Нікополь кошти у сумі 1 726 400, 00 грн. За січень 2010 року перевиконання прогнозних показників доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, склало 239 400, 00 грн. Однак, Головним управлінням Державного казначейства України в Дніпропетровській області безпідставно було вилучено 500 000, 00 грн., тобто відповідачем зайво було вилучено з бюджету м. Нікополь кошти на суму 260 600, 00 грн.
Отже, з міського бюджету м. Нікополь Дніпропетровської області відповідачем безпідставно було вилучено кошти на загальну суму 1 987 000, 00 грн., що підтверджується заключними виписками з рахунку.
Відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1232, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України. Основними завданнями Казначейства є забезпечення казначейського обслуговування місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку що передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 157 «Про затвердження Порядку надання у 2009 році місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування безвідсоткових позичок та їх погашення», передбачено надання у 2009 році місцевим бюджетам безвідсоткових позичок за умови невиконання розрахунково встановлених Міністерством фінансів України прогнозних показників надходження доходів місцевих бюджетів на 2009 рік, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
Позивач зазначає, що ним велась переписка з Головним управлінням Державного казначейства у Дніпропетровській області щодо повернення вилучених сум. Проте, у відповідь Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області надіслало Лист за № 08-19/138-2062 від 16.03.2010 року згідно якого, зазначає, що процедура повернення надлишку списаної безвідсоткової позички не прописана, а тому вимоги позивача не можуть бути виконані.
У зв'язку з вищевикладеним та враховуючи невиконання позивачем відповідних прогнозних показників на 2009-2010 роки, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Нікопольської міської ради до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області щодо вилучення з бюджету м. Нікополь в рахунок погашення позички коштів на загальну суму 1 987 000, 00 грн.
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернути на єдиний казначейський рахунок бюджету міста кошти на суму 1 987 000, 00 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 08.10.2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >А. Ю. Рищенко
< Текст >