26.10.2011 < копія >
24 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/8035/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна С.В.
при секретарі Лісна А.М.
за участі представника позивача -Малєтова Н.О.
представника відповідача -не з'явився
представника прокуратури -Цяцька О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконуючого обов'язки прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська до Товариства з обмеженою відповідальністю «РСП-ЛТД» про стягнення заборгованості, -
07.07.2011 виконуючий обов'язки прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РСП-ЛТД» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень - жовтень 2010 року в сумі 8793грн. 99коп.
Ухвалою суду від 08.07.2011 року відкрито скорочене провадження у справі.
Ухвалою суду від 28.07.2011 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні, у зв'язку із надходженням заперечень відповідача.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи на той факт, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010 року та жовтень 2010 року у розмірі 4277,44 гривень та 4516,55 гривень відповідно. Позивач також зазначив те, що станом на 01.09.2010 року заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становила 23 321,74 гривень за період з лютого по липень 2010 року; нараховано страхових внесків за період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року у розмірі 12 835,73 гривень. Відповідач же з вересня 2010 року по листопад 2010 року сплатив всього 12 835,73 гривень, у відповідності до платіжних доручень від 13.10.2010 року, від 19.10.2010 року та від 29.11.2010 року із зазначення у графі призначення платежу: страхові внески за серпень, вересень та жовтень 2010 року. Позивач керуючись ч.5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплачені відповідачем суми страхових внесків у відповідності до платіжних доручень суми за вересень та жовтень 2010 року зарахував в рахунок погашення недоїмки за лютий-квітень 2010 року в порядку календарної черговості виникнення недоїмки.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, вказуючи не те, що позивач не в праві самостійно зараховувати суми страхових внесків сплачених відповідачем згідно платіжних доручень із призначення платежу за вересень та жовтень 2010 року в рахунок погашення недоїмки відповідача, яка виникла в інших періодах 2010 року.
Представник прокуратури у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РСП-ЛТД», зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконує зобов'язання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" по сплаті в установлені строки та в повному обсязі сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач має недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010р. в сумі 4277грн. 44коп. та жовтень 2010 р. в сумі 4516грн. 55коп. всього на загальну суму 8793грн. 99коп.
У зв'язку з тим, що відповідачем вищевказана сума не сплачена, у останнього виникла заборгованість (недоїмка) по сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на загальну суму 8793грн. 99коп., яка на час розгляду справи непогашена.
Позивачем була направлена вимога про сплату недоїмки від 04.11.2010 року №Ю-162, та вимога від 03.12.2010р. №Ю-190 які отримані відповідачем, про що свідчить підпис про отримання вищезазначених вимог, та містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" роботодавці це - підприємства, установи й організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для Відповідача є календарний місяць.
Згідно зі ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються одночасно з одержанням коштів в закладах банків на виплату заробітної плати в натуральному виразі - наступного дня після кожної вказаної виплати.
На підставі ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у зазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.
Судом відхиляються твердження відповідача про те, що останній погасив недоїмку за період вересень та жовтень 2010 року з наступних причин.
Судом встановлено, що відповідач на підставі платіжних доручень № 199 від 19.10.2010 року та № 198 від 19.10.2010 року перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 4277грн. 44коп. в рахунок сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період вересень 2010 року.
Судом також встановлено, що відповідач на підставі платіжних доручень № 222 від 29.11.2010 року та № 223 від 29.10.2010 року перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 4516грн. 55коп. в рахунок сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період жовтень 2010 року.
Згідно з ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню або фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Тобто вказаною нормою визначений порядок зарахування поточних сум страхових внесків у певній черговості - платежі зараховуються у першу чергу в рахунок сплати недоїмки.
Аналогічну позицію займає і Вищий адміністративний суд України в постанові від 07.07.2011 року по справі № К-9538/09 (номер у ЄДРСР 16851224).
Судом на підставі довідки-розрахунку позивача встановлено, що відповідач на момент перерахування вказаних вище грошових коштів мав недоїмку зі сплати страхових внесків за період з лютого по липень 2010 року у розмірі 22 691,45 гривень.
Враховуючи недоїмку відповідача у інших періодах 2010 року, позивач у відповідності до ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мав право самостійно зарахувати суми страхових платежів за вересень та жовтень 2010 року в рахунок сплати недоїмки, яка утворилась у попередніх періодах 2010 року.
Як вбачається з довідки-розрахунку наданого позивачем суми страхових внесків отриманих позивачем на підставі платіжних доручень № 199 від 19.10.2010 року, № 198 від 19.10.2010 року, № 222 від 29.11.2010 року та № 223 від 29.10.2010 року зараховані в рахунок погашення недоїмки, яку мав відповідач, за період з лютого по квітень 2010 року в порядку календарної черговості виникнення недоїмки.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов виконуючого обов'язки прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська до Товариства з обмеженою відповідальністю «РСП-ЛТД» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РСП-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 21903723 р/р 25000301171161 у Філії Відділення «Промінвестбанку в м.Дніпродзержинськ, МФО 305501) на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області (р/р25604311321203 у Дніпродзержинському відділенні №3293 ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 306083, код за ЄДРПОУ 24615321) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень-жовтень 2010 року в сумі 8793грн. 99коп. (вісім тисяч сімсот дев'яносто три гривні 99коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Златін
< Текст >