25.10.2011 < копія >
19 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9946/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В. < Текст >
при секретаріЧмух Ю.В.
< за участю/без участі >
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Державного казначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів
08.08.2011 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про зобов'язання управління Державного казначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська (далі - відповідач) повернути ОСОБА_3 суму 425 грн. 00 коп., яку позивач сплатив за квитанцією №364 від 25.03.2011 року згідно постанови серії АА1 №041266 по справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності згідно ч.2 ст.122 КУпАП, також позивач просить відшкодувати моральну шкоду у розмірі однієї тисячі гривень.
В обґрунтування заявлених вимог послалась на те, що 12 січня 2011 року була винесена постанова серії АА1 №041266 старшим інспектором відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання Управління ДАІ в м.Києві Ніколаєнко О.М., яка в подальшому була оскаржена до Дніпровського районного суду м.Києва. При проходженні позивачемчергового технічного огляду свого транспортного засобу їй було заявлено вимогу сплатити штраф у розмірі 425 грн. згідно постанови серії АА1 №041266. Вона сплатила штраф, однак не була згодна з цієї вимогою оскільки вважає, що постанову серії АА1 №041266 було прийнято необґрунтовано відносно неї, у зв'язку з цим зазнала душевні страждання та завдану моральну шкоду оцінює в 1000 грн. Позивач вважає, що управління Державного казначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська зобов'язане повернути сплачені ОСОБА_3 гроші як штраф у розмірі 425 гривень згідно постанови серії АА1 №041266 про притягнення її до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки внаслідок вищезазначених протиправних дій відповідач набув гроші як штраф у розмірі 425 гривень без достатніх правових підстав.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд
задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви в порядку статті 51 КАС України, згідно якої просить змінити пункт 3 позовних вимог у позовній заяві від 08.08.2011 року, виклавши його у наступній редакції: відшкодувати ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 5 грн. 40 коп., компенсацію представникові позивача у розмірі 10 грн. 00 коп., також представник позивача просить суд доповнити позовні вимоги новим пунктом 5, виклавши його у наступній редакції: зобов'язати управління Державного казначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська сплатити позивачу проценти у розмірі облікової ставки НБУ за користування грошовими коштами. Окрім вищезазначеного, представник позивача просить вилучити пункт 4 у позовній заяві від 08.08.2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував у задоволенні позовних вимог позивача, зазначивши, що діяв згідно норм діючого законодавства, а тому вимоги позивача необґрунтовані та безпідставні.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2011 року старшим інспектором Відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання Управління ДАІ в м.Києві Ніколаєнко О.М. було винесено постанову серії АА1 №041266 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності згідно ч.2 ст.122 КУпАП, яку позивачем оскаржено 20 січня 2011 року до Дніпровського районного суду м.Києва.
При проходженні позивачем чергового технічного огляду свого транспортного засобу їй було заявлено вимогу сплатити штраф у розмірі 425 грн. згідно постанови серії АА1 №041266, у зв'язку з чим, позивачем було в добровільному порядку сплачено вищезазначений штраф.
Однак, ОСОБА_3 не згідна з цієї вимогою оскільки вважає, що постанову серії АА1 №041266 відносно неї було прийнято необґрунтовано та незаконно. Також позивач вважає, що управління Державного казначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська зобов'язане повернути сплачені ОСОБА_3 гроші, які вона сплатила як штраф у розмірі 425 гривень згідно постанови серії АА1 №041266 про притягнення її до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки відповідач набув гроші як штраф у розмірі 425 гривень без достатніх правових підстав.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач просить зобов'язати відповідача повернути кошти у розмірі 425 грн., які були сплачені по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Штраф у розмірі 425 гривень згідно постанови серії АА1 №041266 про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП був сплачений ОСОБА_3 повністю та в добровільній формі.
Відповідно до с. 45 Бюджетного кодексу України , Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
В свою чергу органи стягнення, а саме: митні, податкові та інші органи державної влади, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011р. №106 «Про затвердження Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету», забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до бюджету та місцевого бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів), та інших доходів відповідно до законодавства.
Нормами діючого законодавства України встановлений Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. за №226, в якому зазначається, що органи Державного казначейства здійснюють повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. В даному випадку контролюючим органом є Міністерство внутрішніх справ України.
В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що на теперішній час до управління Державного казначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська не надходили документи на підставі яких повинно здійснюватись повернення коштів з Місцевого бюджету у розмірі 425 гривень до позивача, як такі що сплачені ОСОБА_3 помилково.
А тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що саме органами державного казначейства були здійсненні неправомірні дії і що позивач має право на повернення коштів.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.87 КАС України, судові втрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Згідно ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем та її представником докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову має бути відмовлено, з викладених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Державного казначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 24.10.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Захарчук
< Текст >