11 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5626/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Прокурора Іллінецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення 1120,80 грн.
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Іллінецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1120,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є страхувальником в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, згідно п. 1 ч.1 ст.11 Закону №1058-IV ( в редакції до 01.01.2012 року), громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе, та членів їх сімей; які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. В порушення норм вищевказаних статей за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 1120,80 грн. по сплаті страхових внесків за період 3-го кварталу 2010 року та 4-го кварталу 2010 року.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду 20.12.2011 року за вказаним позовом відкрито скорочене провадження у справі. За правилами ст. 183-2 КАС України, відповідачу було направлено копії зазначеної ухвали та запропоновано направити свої заперечення на адміністративний позов у строк, передбачений даним кодексом. Проте, конверт з ухвалою про відкриття скороченого провадження від 20.12.2011 року повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення " за закінченням терміну зберігання" (а.с.15-16).
Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вищевикладене, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про порядок та строки подання заперечень проти адміністративний позов для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Таким чином, суд розглядає дану справу за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 06.02.2008 року (а.с.5) та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області.
Судом встановлено, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником фіксованого податку, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Як було встановлено судом, відповідачем здійснено часткову виплату фіксованого податку, а саме за період 3-4 квартали 2010 року, яка становить 672,00 грн., що підтверджується звітом за 2010 рік від 28.03.2011 року та карткою особового рахунку громадянина - підприємця (а.с.7, 6).
Проте доплат до мінімального страхового внеску за 3-й та 4-й квартали 2010 року відповідачем не здійснено, що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця ( а.с.6). Заборгованість за ці періоди становить 1120,80 грн.
Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення заборгованості.
Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками визначено роботодавців: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент ( в редакції до 01.01.2012 року), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. На виконання зазначеного Закону в п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2003 року наведено такий же перелік платників страхових внесків.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунками як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону).
Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.
З урахуванням зазначених вище положень Закону відповідач зобов'язаний сплатити нараховані у порядку, визначеному пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону (редакція до 01.01.2011 року), страхові внески за липень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року.
Згідно п. 15 ст. 106 Закону строки давності щодо стягнення недоїмки не застосовуються.
Статтею 16 Прикінцевих положень Закону визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Відтак, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача вмотивовані та обґрунтовані; відповідачем не надано доказів про відповідність своїх дій пенсійному законодавству, або про сплату заборгованості, а отже наявні всі підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 22700, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області ( вул. Леніна, 27, м. Іллінці, 22700) заборгованість у розмірі 1120,80 грн. ( одна тисяча сто двадцять гривень 80 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Мультян Марина Бондівна
11.01.2012