вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
03 червня 2011 р. (15:23) Справа №2а-2088/11/0170
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3;
представник позивача, ОСОБА_2, довіреність 206 від 08.02.2011 р.;
представник відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 11/10 від 16.03.11р.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000701701/0 від 08.02.2011 р. про нарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 25925,21грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок про допущене позивачем порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим органом було зроблено виключно на підставі листів-опитувань 5 фізичних осіб, які стверджують, що перебували з позивачем в трудових відносинах на протязі перевіреного періоду з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року та яким за їх твердженням позивачем виплачувалась заробітна плата. Позивач вважає, що такі пояснення вказаними особами були надані до податкового органу у зв'язку з тим, що вони перебувають у неприязливих стосунках з ОСОБА_1, під час проведення перевірки податковим органом не враховано рішення місцевих судів, якими вказаним особам відмовлено у задоволенні позовів про стягнення заробітної плати. Також позивач зазначає про порушення податковим органом порядку проведення перевірки, оскільки в акті відсутні посилання на первинні документи, дані податкового та бухгалтерського обліку, що стали підставою для висновку про донарахування податку; заперечення позивача на акт перевірки були розглянуті за його відсутності.
Позивач та його представник у судовому засіданні 03.06.2011р. наполягали на задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні, що відбулося 03.06.2011р., представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що перевірка позивача проведена згідно з вимогами діючого законодавства; згідно листів-опитувань 5 фізичних осіб на протязі перевіреного періоду вони перебували з позивачем у трудових відносинах, позивач виплачував їм заробітну платню. У зв'язку з викладеним позивачу нарахований податок з доходів фізичних осіб.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 23.01.1997 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (підтверджено актом перевірки - а.с.16). Судом з'ясовано, що позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі АРК та є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), на протязі перевіреного податковим органом періоду - з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (підтверджено актом перевірки - а.с.19).
Судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі АРК проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт №464/17-1/2272105891 від 31.01.2011 р. (а.с.15-21). Як свідчить акт перевірки за результатами її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп.4.2.1 ст.4, пп.7.1 ст.7, пп.8.1.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-VІ (надалі - Закон №889) та про донарахування податку в сумі 20740,17грн. В акті перевірки зазначено, що позивачем за перевірений період не утримано податок з доходів фізичних осіб з сум, виплачених підприємцем по 5 особистим рахункам по фізичним особам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які на думку податкового органу на протязі перевіреного періоду працювали у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, позивач виплачував їм заробітну платню, але податок не утримувався та до бюджету не сплачувався. В акті перевірки вказано, що такий висновок було зроблено ДПІ в м. Сімферополі АРК на підставі листів опитування зазначених 5 фізичних осіб. Акт перевірки було вручено позивачу (підтверджено його підписом в копії, що надана представником відповідача - наявна в матеріалах справи).
На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000701701/0 від 08.02.2011 р., яким нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 20740,17грн., застосовані штрафні санкції в сумі 5185,04грн., всього 25925,21грн. (а.с. 6). Вказане рішення отримане позивачем 11.02.11р., що підтверджується відміткою про отримання на поштовому повідомленні, копія якого долучена до матеріалів справи.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, визнані контролюючими органами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача, суд зобов'язаний перевірити, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що в перевірений період був чинний Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» і саме його порушення на думку податкового органу допущено позивачем.
Згідно з пунктом 4.2.1 ст.4 Закону №889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Відповідно до п.8.1.1. ст.8 вказаного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Пунктом 7.1 ст.7 Закону №889 встановлена ставка податку в розмірі 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
При цьому суд зазначає, що згадно з п.1.15 ст.1 вказаного Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно акту перевірки податок з доходів був нарахований позивачу виключно на підставі даних листів опитування 5 фізичних осіб (а.с.), які пояснили, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 їм нараховувалась та виплачувалась заробітна плата. Вказані особи також надали до ДПІ заяву про виплату їм заробітної плати без реєстрації трудових договорів, проведення запису в трудових книжках, а також про виплату заробітної плати по відомостям, які позивачем на їх думку були в наступному знищені. До заяви як свідчить її текст також були надані і журнали по техніці безпеки, які відповідачем під час розгляду справи не надані та в акті перевірки не зазначені.
Судом встановлено, що рішеннями Центрального районного суду м. Сімферополя АРК вказаним в акті 4 фізичним особам було відмовлено у задоволенні позовів про стягнення з позивача заробітної плати, інших виплат та моральної і матеріальної шкоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 14.06.2010 р. по справі №2-97/10 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до СПД ОСОБА_1 про стягнення сум, при цьому судом встановлено відсутність трудового договору, доказів виплати заробітної плати не надано, а також не надано доказів наявності у ОСОБА_4 бажання укласти відповідний трудовий договір, не звертався до ОСОБА_1 з приводу запису про прийняття на роботу.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 31.08.2010 р. по справі №2-6799/10 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_7 до СПД ОСОБА_1 про стягнення сум, при цьому судом встановлено, що про укладений трудовий договір на протязі 2008 року ОСОБА_1 повідомив органи податкової служби, сплатив до бюджету податки з заробітної плати, а потім розірвав трудовий договір. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 не надано доказів роботи у ОСОБА_1 в інший, ніж зазначено у вказаному договорі, період.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 14.04.2011 р. по справі №2-185/11 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_8 до СПД ОСОБА_1 про стягнення сум, при цьому судом встановлено, що про укладені трудові договори на протязі 2007-2009 року ОСОБА_1 повідомив органи податкової служби, сплатив до бюджету податки з заробітної плати. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 не надано доказів домовленості з ОСОБА_1 про виплату іншої. Ніж зазначено в договорі, суми заробітної плати.
Також ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 08.07.2010 р. по справі №2-4670/11 було закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_5 до СПД ОСОБА_1 про стягнення виплат у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Всі вказані рішення та ухвала Центрального районного суду м. Сімферополя АРК набули законної сили, що підтверджено відмітками на копіях рішень суду.
Суд зазначає, що акт перевірки також містить дані про декларування позивачем виплат вказаним особам заробітної плати, але в сумах, менших, ніж зазначені в листах опитування. Суд погоджується з позивачем в частині того, що вказані листи не є первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача, на підставі яких податковий орган міг би зробити висновок про порушення ОСОБА_1 вимог Закону №889, а інших доказів відповідачем в акті перевірки та під час розгляду справи не зазначено і не надано. Податковим органом також не спростовані твердження позивача про те, що зі вказаними особами він перебуває в неприязливих стосунках.
Як свідчить акт перевірки позивачем на протязі перевіреного періоду також виплачувалась заробітна плата іншими особам, доказів порушення ОСОБА_1 вимог Закону №889 стосовно інших осіб відповідачем не надано.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов висновку про ненадання відповідачем належних доказів виплати вказаним 5 особам заробітної плати в сумах, що вказані в акті перевірки та листах опитування, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування податку з доходів фізичних осіб, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У зв'язку зі складністю справи, судом 03.06.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі 08.06.2011р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0000701701/0 від 08.02.2011 р., прийняте стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гаманко Є.О.