Сквирський районний суд Київської області
Справа № 2-1129/11
2/1022/8556/11
"26" грудня 2011 р. року Сквирський районний суд Київської області
в складі:головуючого судді- Віговський С. І.
при секретарі- Кропивлянській С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та встановлення порядку користування майном, що знаходиться в спільній частковій власності, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначаючи, що відповідно до рішення Сквирського районного суду Київської області від 08.11.2011 року (справа № 2-791/11), позивачу на праві спільної часткової власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого Сквирською державною нотаріальною конторою від 21.08.2000 року за № 2870, відповідачці на праві спільної часткової власності також належить ? частина квартири АДРЕСА_1
Між сторонами виникають непорозуміння з приводу користування квартирою, а саме зі сторони відповідачки чиняться перешкоди в користуванні позивачем 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1, зокрема остання замінила замок в квартирі, чим перешкоджає вселитись та користуватись позивачу своєю власністю.
За ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 155 ЖК України, квартири, що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування квартирою, крім випадків, установлених законодавством.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином усунути порушення прав позивача, можливо лише шляхом вселення його до вказаної квартири.
Крім того, відповідно до ст. 358 ЦК України, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю, однак за відсутності згоди зі сторони відповідачки щодо порядку користування домоволодінням, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом з метою встановлення порядку користування спільним майном.
Так, у спільній частковій власності, згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 16.06.2011 року, перебувають дві житлові кімнати, з них: 1-а кімната площею 17,00 кв.м.; 2-а кімната площею 12,70 кв.м.; кухня площею 8,60 кв.м.; ванна кімната площею 2,60 кв.м.; вбиральня площею 0,90 кв.м.; коридор площею 8,80 кв.м.; вбудована шафа площею 0,40 кв.м.; лоджія площею 2,10 кв.м.
Згідно ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. При цьому кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Майно, яке належить сторонам на праві спільної власності у рівних частках, дозволяє встановити порядок користування ним між сторонами.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд встановити наступний порядок користування квартирою, надавши йому в користування ізольовану кімнату, площею 12,70 кв.м. з лоджією площею 2,10 кв.м., загальною площею 14,80 кв.м., а відповідачці надати в користування ізольовану кімнату площею 17,00 кв.м.
Кухню площею 8,60 кв.м., ванну кімнату площею 2,60 кв.м., вбиральню площею 0,90 кв.м., коридор площею 8,80 кв.м., вбудовану шафу площею 0,40 кв.м. -залишити в спільному користуванні сторін.
Вказаний порядок користування майном на праві спільної часткової власності позивач вважає доцільним виходячи з рівності часток.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги подавши до суду відповідну письмову заяву.
Таким чином, судом встановлено, що сторони по справі перебувають в неприязних відносинах, позивач наполягає на вселенні в спірну квартиру оскільки з боку відповідачки чиняться перешкоди в користуванні позивачем 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1, зокрема остання замінила замок в квартирі, чим перешкоджає вселитись та користуватись позивачу своєю власністю.
Позивач не вимагає від відповідачки матеріальної компенсації за його частку в спірній квартирі, а наполягає на спільному користуванні даною квартирою з співвласником житла.
Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Отже, співвласники квартири, сторони по справі мають рівні частки у праві спільної часткової власності на дану квартиру, тобто по ? частині права власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідача його частці у праві спільної часткової власності.
За ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частинами 1, 3 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Відповідно до ст. 155 ЖК України, квартири, що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування квартирою, крім випадків, установлених законодавством.
Отже, як було встановлено по справі, позивач, який є співвласником спірної квартири має право користування цією квартирою, а тому є протиправними дії відповідача з приводу вчинення перешкод позивачу в користуванні його часткою в спільній власності, тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про примусове вселення позивача в спірну квартиру, зобов'язання відповідача не чинити перешкоди в користуванні спірною квартирою, оскільки відсутня добровільна згода сторін нею користуватися, як це передбачено ст. 358 ЦК України.
Тому, на підставі вищевикладеного суд вважає вселити позивача в квартиру АДРЕСА_1 що належить сторонам на праві спільної часткової власності, зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні спірною квартирою та визначити порядок користування спірною квартирою, виділивши в користування позивачу ізольовану кімнату, площею 12,70 кв.м. з лоджією площею 2,10 кв.м., загальною площею 14,80 кв.м., а відповідачці надати в користування ізольовану кімнату площею 17,00 кв.м. Кухню площею 8,60 кв.м., ванну кімнату площею 2,60 кв.м., вбиральню площею 0,90 кв.м., коридор площею 8,80 кв.м., вбудовану шафу площею 0,40 кв.м. -залишити в спільному користуванні сторін.
Вказані обставини справи встановлені матеріалами справи.
Крім того, відповідачка в судовому засіданні позов визнала, про що подала до суду відповідну письмову заяву,тому відповідно до ст.ст. 131, 174 ЦПК України, суд вважає ухвалити рішення у судовому засіданні по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 61, 88, 131, 174, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 357, 358 ЦК України, ст. 155 ЖК України, суд, -
Позов задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1
Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 а саме, ОСОБА_1 надати в користування ізольовану кімнату площею 12,70 кв.м. з лоджією площею 2,10 кв.м., загальною площею 14,80 кв.м., а ОСОБА_2 надати в користування ізольовану кімнату площею 17,00 кв.м.
Кухню площею 8,60 кв.м., ванну кімнату площею 2,60 кв.м., вбиральню площею 0,90 кв.м., коридор площею 8,80 кв.м., вбудовану шафу площею 0,40 кв.м. -залишити в спільному користуванні сторін.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя:С. І. Віговський