79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.01.12 Справа № 5010/1779/2011-2/100
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого -судді Скрипчук О.С.
Суддів Данко Л.С.
Процика Т.С.
При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 10.11.2011 року;
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2011 року;
у справі № 5010/1779/2011-2/100;
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іон Мош», м. Харків;
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ;
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у сумі 30 665,97 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ТзОВ «Іон Мош»звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 30 665,97 грн., а саме 20 299,18 грн. основного боргу, 8 288,16 грн. інфляційних, 304,48 грн. штрафу, 1 774,15 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2011 року у справі № 5010/1779/2011-2/100 (суддя Круглова О.М.) позов ТзОВ «Іон Мош»задоволено частково. Суд прийняв рішення, яким стягнув з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Іон Мош»20299,18 грн. основного боргу, 7754,54 грн. інфляційних, 1766,88 грн. - 3% річних. В решті позову відмовити.
Не погоджуючись з даним рішенням підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу б/н від 10.11.2011 року, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2011 року скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що позивач звернувся до суду після пропущення терміну позовної давності, а тому в позові слід відмовити.
Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 14.12.2011 року, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони у судове засідання, яке відбулося 18.01.2012 року, уповноважених представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином.
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року було змінено склад колегії суддів.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2008 року між ТзОВ «Іон Мош»та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № 02-08-АД (надалі договір, а.с. 11-14). Згідно умов договору ТзОВ «Іон Мош»зобов'язалось продати, а суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 купити - харчові інградієнти (надалі товар), добавки та суміші, в асортименті та за цінами згідно Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 728924,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 60 від 15.02.2008 року, № 62 від 18.02.2008 року, № 85 від 26.02.2008 року, № 92 від 29.02.2008 року, № 99 від 04.03.2008 року, № 137 від 19.03.2008 року, № 163 від 28.03.2008 року, № 216 від 15.04.2008 року, № 236 від 18.04.2008 року, № 277 від 06.05.2008 року, № 298 від 16.05.2008 року, № 323 від 26.05.2008 року, № 335 від 30.05.2008 року, № 334 від 04.06.2008 року, № 347 від 05.06.2008 року, № 350 від 05.06.2008 року, № 354 від 06.06.2008 року, № 361 від 09.06.2008 року, № 369 від 11.06.2008 року, № 375 від 13.06.2008 року, № 377від 13.06.2008 року, № 388 від 18.06.2008 року, № 394 від 20.06.2008 року, № 399 від 24.06.2008 року, № 420 від 02.07.2008 року, № 436 від 10.07.2008 року, № 443 від 11.07.2008 року, № 451 від 16.07.2008 року, № 456 від 18.07.2008 року, № 468 від 24.07.2008 року, № 484 від 29.07.2008 року, № 489 від 30.07.2008 року, № 494 від 31.07.2008 року, № 512 від 07.08.2008 року, №525 від 11.08.2008 року, № 569 від 26.08.2008 року (а.с.22-66).
Пунктом 6.3. договору передбачено відстрочку платежу не більше 30 календарних днів з моменту відвантаження товару, згідно видаткової накладної Постачальника, однак відповідач протягом тридцяти днів з моменту поставки товару повністю не оплатив його вартість, чим порушив умови договору.
Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, неоплаченим залишився товар по видаткових накладних №512 від 07.08.08 на суму 9267,1 грн. (а.с.64), №525 від 11.08.08 на суму 9695,58 грн. (а.с.65) та №569 від 26.08.08 на суму 1336,5 грн. (а.с.66), всього на загальну суму 20299,18 грн.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач розрахувався перед позивачем в сумі 20299,18 грн., згідно видаткових накладних №512 від 07.08.08 на суму 9267,1 грн., №525 від 11.08.08 на суму 9695,58 грн., №569 від 26.08.08 на суму 1336,5 грн.
Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем згідно умов договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 20299,18 грн.
Щодо твердження апелянта про те, що позивачу слід відмовити в задоволенні позову, у зв'язку із спливом строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 256 Цивільного процесуального кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем подано до суду заяву № 16-20 від 27.10.2011 року про застосування строку позовної давності. (а.с. 86).
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання по оплаті, з врахуванням п. 6.3. договору, виникло по видатковій накладній №512 від 07.08.08 р. - 06.09.08р., по видатковій накладній №525 від 11.08.08 р. - 10.09.08 р.., по видатковій накладній №569 від 26.08.08 р. - 26.09.08 р.
Позивач направив позовну заяву до суду 31.08.11 р. (а.с.69), тому слід вважати позивачем трирічний термін позовної давності не порушений.
Колегією суддів здійснено перерахунок інфляційних витрат та 3% річних та встановлено, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 7 754,54 грн. інфляційних (за період вересень 2008 року по червень 2011 року) та 1 766,86 грн. 3% річних (за період 25.09.2008 року по 19.08.2011 року).
Щодо позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 304,48 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду, що в цій частині позовних вимог слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2011 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Данко Л.С.
суддя Процик Т.С.
Постанова підписана «20»січня 2012 року