79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.01.12 Справа № 2/135
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Юрченка Я.О.,
при секретарі Олійник І.О.,
за участю представників:
від позивача -Чернов Р.М.
від відповідача (скаржник) -не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Імідж-Плюс», б/н від 24.11.2011 року
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2011 року (підписане 04.11.2011 року), суддя Круглова О.М.
по справі №2/135
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ
до відповідача Приватного підприємства «Імідж-Плюс», м.Івано-Франківськ
про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2008 року та стягнення неустойки в сумі 658744,60 грн.
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2011 року по справі №2/135 позов РВ ФДМУ по Івано-Франківській області задоволено, розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходяться по вул.Набережній ім. В.Стефаника, 40 в у м.Івано-Франківську, загальною площею 1000,2 м.кв., укладений 02.09.2008 року між РВ ФДМ України по Івано-Франківській області та ПП «Імідж-Плюс». Стягнено з ПП «Імідж-Плюс»на користь РВ ФДМ України по Івано-Франківській області 658744,60 грн. -неустойки.
Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.15,16, 509, 525, 526, 651 ЦК України, ст.ст.175, 193 ГК України, умови договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.06.2008 року, затвердженого наказом РВ ФДМУ від 27.06.2008 року за №62, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2011 року по справі №22/69-14/150-9/58, враховуючи те, що відповідач зобов'язання щодо сплати повної вартості об'єкту приватизації не виконав, прийшов до висновку про правомірність позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Поряд з цим, беручи до уваги п.4 ст.29 Закону України «Про приватизацію державного майна», постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 року №846, ст.612, 614 ЦК України, враховуючи п.7.5 договору купівлі-продажу, судом стягнено з відповідача неустойку.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Імідж-Плюс»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2011 року по справі №2/135, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, скаржник вказує на наявність рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2011 року по справі №22/69-14/150-9/58, яким визнано недійсним п.1.3 договору купівлі-продажу (від 02.09.2008 року) нежитлових приміщень площею 1000,2 кв.м, що знаходяться за адресою - м.Івано-Франківськ вул.Набережній ім. В.Стефаника, 40 та звертає увагу суду на те, що ПП «Імідж-Плюс»зверталось з позовом до РВ ФДМУ по Івано-Франківській області про внесення змін до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, однак судом першої інстанції не зупинено провадження у справі №2/135 до вирішення справи про внесення змін до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Поряд з цим, вказує на проведення відповідачем проплат на виконання умов договору купівлі-продажу від 02.09.2008 року, зокрема, 11.09.2008 року -38173 грн., 12.09.2008 року -100000 грн., 31.10.2011 року -500 грн.
Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду клопотання, в якому просить про відкладення розгляду справи.
Суд розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що явка представника відповідача (скаржника) не визнавалась обов'язковою та, що розгляд справи в попередньому судовому засіданні -19.12.2011 року вже відкладався за клопотанням відповідача, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу, вказуючи на безпідставність доводів апелянта. Зокрема, звертав увагу суду на те, що з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2011 року по справі №22/69-14/150-9/58 (з 25.07.2011 року), яким визнано недійсним пункт 1.3. договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2008 року в частині встановлення завищеної вартості предмета продажу на загальну суму 2 244 451 грн. та встановлено ціну договору від 02.09.2008 року в розмірі 3 984 588 грн. Положення п.1.3 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2008 року, щодо визначення вартості ціни в сумі 3984588 грн. зберігають чинність з моменту укладення договору. Крім того, звертав увагу суду на те, що відповідачем з момент укладення договору купівлі-продажу сплачено лише 138173 грн., а про сплату 31.10.2011 року коштів в сумі 500 грн. відповідач позивача не повідомив, вказані кошти отримано РВ ФДМ по Івано-Франківській області лише - 01.12.2011 року, що підтверджується банківською випискою, та у відповідності до п.7.5 договору вказані кошти будуть зараховані як часткова сплата неустойки.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, 02.09.2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (в тексті договору -продавець) та приватним підприємством «Імідж-Плюс» (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця включені наказом ФДМУ від 13.05.2008 року №534 «Про включення об'єктів, що підлягають приватизації», продані шляхом викупу нежитлові приміщення площею 1000,2 кв.м, що орендуються ПП «Імідж-Плюс», за адресою -м.Івано-Франківськ, вул.Набережна ім.Стефаника, буд.40 «в», які є державною власністю на підставі свідоцтва про право власності, виданого Івано-Франківською міською радою 17.05.2005 року на підставі рішення Виконкому Івано-Франківської міської ради від 27.04.2004 року №135 та зареєстрованого Івано-Франківським ОБТІ 19.05.2005 року за №10785344, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити за нього кошти в розмірі і в терміни, визначені даним договором та здійснити реєстрацію об'єкта приватизації у БТІ.
У пункті 1.2 договору визначено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації та підписання акту приймання-передачі.
Пунктом 1.4. даного договору встановлено ціну продажу об'єкта приватизації, яка становить 6 229 039, 00 грн. (з ПДВ). Вказана ціна об'єкта приватизації визначалась згідно із звітом з незалежної оцінки нежитлових приміщень від 23.06.2008 року, затвердженого наказом відповідача від 27.06.2008 року за № 62.
Згідно із ч.1 п.2.1 договору покупець (відповідач) зобов'язаний протягом 10 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору внести за придбаний об'єкт приватизації 1038173 грн. Частиною 2 п.2.1 договору, передбачено, що відповідач зобов'язаний внести - 5190866 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу. Строк оплати підлягає продовженню ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу об'єкта приватизації.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2011 року по справі №22/69-14/150-9/58 (арк. справи 34-36) за позовом ПП «Імідж-Плюс»до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, відповідача-2: Головного управління державного казначейства України, за участю прокуратури Івано-Франківської області, визнано недійсним пункт 1.3. договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 1000,2 кв.м. за адресою: 76000, м.Івано-Франківськ, вул. Набережна ім. В.Стефаника, 40 "В" від 02.09.2008 року в частині встановлення завищеної вартості предмета продажу на загальну суму 2 244 451 грн. Разом з тим, цим же рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.11р. по справі №22/69-14/150-9/58 встановлено ціну договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2008 року в розмірі 3 984 588 грн.
Згідно із ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2008 року, а саме п.п.2.1,5.1 договору, за придбаний об'єкт приватизації сплатив лише - 138173 грн., решту суми вартості об'єкту приватизації, з урахуванням рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.07.2011 року по справі №22/69-14/150-9/58в розмірі 3 846 415 грн. (3 984 588 грн. - 138173 грн.) останнім не внесено.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).
Статтями 611,612 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У відповідності до пункту 7.5 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2008 року, у випадку невиконання умов даного договору продавець має право у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору купівлі-продажу. При розірванні договору по цій причині покупець сплачує на рахунок продавця неустойку в розмірі 20 відсотків від ціни продажу об'єкта приватизації, а також відшкодовує збитки, що завдані державою із-за невиконання умов цього договору. Кошти сплачені за об'єкт приватизації підлягають зарахуванню в сплату неустойки (п.7.5. "б").
Пунктом 12.3 вказаного договору передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об'єкт приватизації повернутий до державної власності.
Позивач посилається на те, що оскільки відповідач зобов'язання щодо сплати вартості об'єкту приватизації не виконав, у позивача в силу п.7.5. договору купівлі-продажу від 02.09.2008 року виникло право на розірвання договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача пропозицію про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 1107634,8 грн. з описом вкладення (від 15.10.2008 року вих.№09/2528, арк. справи 4, 5).
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору.
Згідно із п.4 ст.29 Закону України «Про приватизацію державного майна»покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р. N 846 встановлено, що розмір неустойки, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України «Про приватизацію державного майна»строк коштів за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, становить 20 відсотків ціни, за яку придбано такий об'єкт, включаючи земельну ділянку.
Як уже зазначено вище, сплата неустойки також передбачена умовами договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2008 року, а саме п. 7.5 договору.
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Судом відзначено, що навіть після набрання законної сили рішенням по справі №22/69-14/150-9/58 (25.07.2011 року), яким було змінено встановлену ціну договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2008 року, відповідач не сплатив кошти за придбаний об'єкт приватизації в сумі 3846415 грн. З огляду на зазначене, нарахування неустойки в сумі 658744,6 грн., яка нарахована від ціни договору - 3984588 грн., з врахуванням часткової проплати відповідачем суми 138173 грн. є правомірною.
Доказів сплати неустойки в розмірі 658744,6 грн. відповідачем суду не подано.
Стосовно посилання скаржника на те, що ним на виконання умов договору купівлі-продажу від 02.09.2008 року, 31.10.2011 року сплачено 500 грн., проте, відповідачем доказів наведеної проплати до прийняття рішення господарським судом - 31.10.2011 року, не представлено. Крім того, слід зазначити, що вказані кошти поступили на рахунок РВ ФДМУ по Івано-Франківській області лише - 01.12.2011 року, що підтверджується банківською випискою (арк. справи 104), які, як зазначає позивач, у відповідності до п.7.5 договору будуть зараховані як часткова сплата неустойки.
З огляду на зазначене вище, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення 658744,60 грн. -неустойки.
За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2011 року по справі №2/135 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Імідж-Плюс»без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Юрченко Я.О.