донецький апеляційний господарський суд
19.01.2012
Постанова
Іменем України
07.01.2012 р. справа №8/153/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Дучал Н.М.
Суддів: Калантай М.В., Склярук О.І.
при секретарі Отцевич В.Ю.
за участю представників сторін:
прокурор -Пономарьов А.О.
від позивача - не з'явився
від відповідача -ОСОБА_1, за довіреністю
від третіх осіб -не з'явились
Розглянув у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ
на рішення господарського судуЛуганської області
від07.11.2011р. (підписано 11.11.2011р.)
у справі№ 8/153/2011 (суддя Середа А.П.)
за позовомЛисичансько-Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ
до
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаВідкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода", м. Лисичанськ Луганської області
1.Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ
2.Луганської обласної ради, м. Луганськ
3.Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області
простягнення 6 849 грн. 65 коп.
Лисичансько-Рубіжанський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода", м. Лисичанськ Луганської області про стягнення збитків, спричинених внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 6 849,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на акт № 95 від 22-24 березня 2011 року, складений за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ВАТ «Лисичанська сода»; розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ВАТ «Лисичанська сода»внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснений за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Лисичанська сода" (акт перевірки № 95 від 22-24.03.2011р.), згідно з «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затв. наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 р., зареєстр. в Мін'юсті України 14.08.2009р. за №767/16783; ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 44, 110,111 Водного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.08.2011р. порушено провадження у справі №8/153/2011, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ, Луганську обласну раду, м.Луганськ, Лисичанську міську раду Луганської області, м.Лисичанськ Луганської області.
Рішенням господарського суду Луганської області від 07.11.2011р. у справі № 8/153/2011 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване порушенням Державною екологічною інспекцією під час проведення та документального оформлення перевірок приписів чинного законодавства; недоведеністю періоду, впродовж якого мало місце порушення природоохоронного законодавства, вчиненого ВАТ "Лисичанська сода"; недоведеністю законності та обґрунтованості позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Лисичансько-Рубіжанський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2011р. у справі № 8/153/2011 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Вважає, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору; висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за результатами перевірки від 22-24 березня 2011р. відповідачу був виданий припис від 24.03.2011р. про усунення виявлених порушень, зокрема отримання дозволу на спеціальне водокористування. При проведенні позапланової перевірки 24.05.2011р. встановлено виконання припису та отримання Дозволу, який діє з 06.05.2011р. Отже, Інспекцією правомірно нарахований збиток за період самовільного водокористування, тобто з 01.01.2011р. по 05.05.2011р., та згідно довідки про кількість та якість стічних вод, скинутих ВАТ «Лисичанська сода»в р.Сіверський Донець з біологічних очисних споруд за період з 01.01.2011р. по 05.05.2011р., яка підписана в.о. директора ВАТ «Лисичанська сода»та знаходиться в матеріалах справи. Наголошує, що перевірка проводилась на вимогу прокуратури згідно ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»у порядку загального нагляду, за результатами якої матеріали перевірки разом з розрахунком збитків були передані до прокуратури, внаслідок чого претензія Державною екологічною інспекцією відповідачу не направлялася. Зазначив, що оскільки перевірка проводилась в межах прокурорського нагляду, на неї не поширюються вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства».
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві №30-1-17 від 06.01.2012р. на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов до законного і обґрунтованого висновку, що екоінспекція у порядку та спосіб, встановлені чинним законодавством, не довела обґрунтованість висновку щодо періоду, впродовж якого мало місце порушення природоохоронного законодавства, вчиненого відповідачем. Наполягає, що акт №95 від 22-24.03.2011р. складений з порушенням Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затв. Міністерством охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008р. №464, зокрема, акт підписаний не всіма членами комісії, не містить детального опису виявленого порушення, перевіряючими не зазначено яких збитків заподіяно відповідачем внаслідок порушення водного законодавства. Просить рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2011р. у справі №8/153/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Позивач та треті особи не скористались правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
В період 22-24 березня 2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, провідним спеціалістом відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, за участю помічника прокурора м.Лисичанська, помічника Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора, в присутності провідного еколога відділу енергетики та екології ВАТ «Лисичанська сода», відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на вимогу Лисичансько-Рубіжанської міжрайонної природоохоронної прокуратури №442-вих.11 від 09.03.2011р., а також прокуратури м.Лисичанська № вих.1647-11 від 10.03.2011р. та № вих. 1207-11 від 23.02.2011р., на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Луганській області від 18.03.2011р. за №187 та від 24.03.2011р. №195 проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Лисичанська сода», результати якої оформлені актом №95 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Лисичанська сода" від 22-24 березня 2011р.
Акт підписано державним інспектором з ОПНС в Луганській області, провідним спеціалістом відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, провідним екологом відділу енергетики та екології ВАТ «Лисичанська сода»; підписи помічника прокурора м.Лисичанська та помічника Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора під актом відсутні; з боку відповідача акт підписаний з зауваженнями. Один примірник акту отримав керуючий санацією -генеральний директор ВАТ «Лисичанська сода».
За результатами перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що ВАТ «Лисичанська сода»здійснювало водокористування на підставі дозволу на спецводокористування №Укр-630 Луг, виданого Державним управлінням екоресурсів у Луганській області 01.01.08 року на термін до 01.01.11 року. В дозволі встановлений ліміт забору води із поверхневих джерел в обсязі 12 643,2тис.м.куб. на рік. Ліміт скиду забруднюючих речовин встановлений в межах затверджених нормативів ГДС речовин. Термін дії дозволу на спецводокористування закінчився, подальше водокористування є самовільним, що є порушенням п.9 ст. 44 Водного кодексу України. Нормативи ГДС були затверджені Держуправлінням екоресурсів у Луганській області з терміном дії до 01.01.11 року; термін дії нормативів ГДС забруднюючих речовин Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Луганській області продовжено до 01.04.11 року листом за №11863 від 17.12.10 року Держуправління в ОНПС в Луганській області.
ВАТ "Лисичанська сода" складає звіт по формі № 2-ТП (водгосп) у відповідності з вимогами "Інструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп)". Обсяги води, відображені в формі 2-ТП (водгосп) відповідають обсягам, які зафіксовані в журналах ПОД-11, ПОД-12, кількість забруднюючих речовин скинутих стячними водами відповідає даним журналу ПОД-13. Всього в 2010році підприємством скинуто 253,5 тис.тон зворотних вод в ріку Сів.Донець. Перевищень ліміту використання води не встановлено.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 22-24.03.2011р., керуючому санацією-генеральному директору ВАТ «Лисичанська сода» видано припис №95 від 24.03.2011р., яким приписано, зокрема, п.3 - отримати дозвіл на спеціальне водокористування, наданий Державним управлінням з ОНПС в Луганській області (термін -до 24.04.2011р.) (т.1, а.с. 14).
Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.07.2009 року №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, Державною екологічною інспекцією в Луганській області здійснений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ВАТ «Лисичанська сода»внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме скиду зворотних вод у р.С.Донець з біологічних очисних споруд підприємства, без дозволу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області за період з 01.01.2011р. по 05.05.2011р., розмір яких склав 6 849,65грн.
Як зазначено в Розрахунку, підставою для нарахування збитків став Акт перевірки № 95 від 22-24.03.2011р. Розрахунок здійснений за формулою №12 (розділ 7 п.7.1.Методики), на підставі наданих підприємством даних.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також, відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншими спеціальними нормами.
Статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
За приписами ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування (ст. 6 Водного кодексу України).
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу України).
Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування (ст. 50 Водного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до законодавства України ( ст.. 19 Водного кодексу України).
Державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується (п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року №1520 (із змінами), що діяло на час перевірки).
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України (п.1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1524 (із змінами).
Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначається Порядком організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», що затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 (надалі - Порядок).
За результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами, державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (п. 4.13. Порядку). Акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (п.1.4. Порядку). Вимоги до акту перевірки встановлені в п. 4.15 Порядку.
До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань (п. 4.16. Порядку).
Відповідно до п. 4.14. Порядку не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально (п. 4.14 Порядку).
В акті перевірки №95 від 22-24.03.2011р. наявні посилання на факт здійснення під час перевірки відбору та аналізу проб забруднюючих речовин; зазначено, що акт відбору проб №19 від 22.03.2011р. та протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод №19 від 31.03.2011р. наведені у додатках.
Втім, ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду доказів здійснення Державною екологічною інспекцією в Луганській області відбору та аналізу проб не надано; акт відбору проб №19 від 22.03.2011р. та протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод №19 від 31.03.2011р. в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, безпідставним є твердження заявника апеляційної скарги, що інформація, зафіксована в п.7."Виробничий інструментально-лабораторний контроль" акту перевірки №95, підтверджує здійснення відбору проб та факт перевищення нормативів ГДС в стічних водах ВАТ «Лисичанська сода».
Як вже зазначалося, в підставу позову прокурором покладений Акт №95 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Лисичанська сода», яка здійснювалася в період з 22.03.2011р. по 24.03.2011р., та факти, встановлені в період означеної перевірки та зафіксовані в Акті № 95.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
В матеріалах справи відсутня письмова заява прокурора про зміну підстав позову в період розгляду справи судом першої інстанції, отже підстави позову не змінювалися.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Лисичанська сода» збитків ґрунтуються на обставинах, встановлених в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Лисичанська сода»та зафіксованих в Акті №95 від 22-24.03.2011р.
Втім, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ВАТ «Лисичанська сода»внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів заподіяних державі ВАТ «Лисичанська сода» у сумі 6 849,65 грн., яка заявлена до стягнення, здійснений Державною екологічною інспекцією на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 01.01.2011р. по 05.05.2011р., який не співпадає з періодом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Лисичанська сода», що свідчить про необґрунтованість такого розрахунку.
Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.07.2009 року №389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, встановлює порядок визначення розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об"єктів та обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.
Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом (п. 2.2. Методики). При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи (п. 2.3. Методики).
З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів (п. 2.4. Методики).
Однак, в акті перевірки №95 від 22-24.03.2011р. зазначено, що перевіряючими проводився забір води для проб лише один раз, 22.03.2011р., що є недотриманням вимог Методики. Результати проб води, що відібрані 22.03.2011р., в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, матеріалами перевірки не встановлено фактів забруднення відповідачем, в період відсутності дозволу, водного об"єкту - р.С.Донець.
Довідка, яка фактично покладена в підставу розрахунку збитків, та на яку посилається прокурор в апеляційній скарзі, не має ні номеру, ні дати, ні адресата; не містить посилання на документацію суб'єкта господарювання, в якій зафіксовані параметри, що вміщені до довідки; період, про який йдеться у довідці не співпадає з періодом перевірки, яку покладено в підставу позову, - отже не може бути належним доказом по цій справі, та не є достатньою підставою для нарахування збитків заподіяних державі.
В підставу позову вказана довідка прокурором не покладалася.
Викладене вище свідчить, що наведений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ВАТ «Лисичанська сода»внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснений за період з 01.01.2011р. по 05.05.2011р. не може вважатися обґрунтованим.
Приписами ст. ст.68,69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
У світлі положень ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Прокурором та позивачем не доведено наявність повного складу правопорушення, що є обов'язковою умовою для стягнення (відшкодування) майнової шкоди.
Згідно з п.1.6. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.
Втім, вина є однією складовою у складі правопорушення, а для застосування відповідальності за вчинене правопорушення необхідна наявність протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує у часі шкідливому результату, що настав, шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Вирішуючи питання визначення причинного зв'язку, слід також зосереджувати увагу на питаннях, що насправді були причиною настання шкідливого результату, а також ролі дій відповідальної особи.
Як свідчать матеріали справи, з лютого 2010р. в провадженні господарського суду Луганської області наявна справа про банкрутство ВАТ "Лисичанська сода", ухвалою від 30.08.2010р. затверджено план санації Товариства. Постановою господарського суду Луганської області від 25.10.2011р. ВАТ "Лисичанська сода", у зв"язку з неможливістю ВАТ "Лисичанська сода" в подальшому проводити процедуру санації, у зв"язку з відсутністю зацікавленості потенційних інвесторів, наявністю у боржника ознак надкритичної неплатоспроможності, припинено процедуру санації; визнано ВАТ "Лисичанська сода" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, тощо.
Втім, звернення відповідача для отримання дозволу на спеціальне водокористування, відбулося останнім своєчасно, 14.12.2010р.
Матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем припису №95 від 24.03.2011р., зокрема, в акті №131 від 24.05.2011р. Державної екологічної інспекції в Луганській області, складеному за результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Лисичанська сода», зазначено про виконання відповідачем всіх пунктів зазначеного припису (т.1, а.с. 112-113).
06.05.2011р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області відповідачу виданий дозвіл №Укр 630 Луг на спеціальне водокористування терміном дії до 06.05.2014р. (т.2, а.с. 67-69).
В обґрунтування позову та апеляційної скарги прокурором наводилися приписи ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначений вичерпний перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які винні особи несуть відповідальність згідно цього закону. Однак, конкретного порушення, визначеного ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", за яке у відповідача має настати відповідальність згідно з цим Законом, не зазначено.
Обов'язковою умовою для застосування відповідальності за ст.111 Водного кодексу України, також як і за ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є доведення факту заподіяння господарюючим суб'єктом шкоди (збитків) природному навколишньому середовищу та/або водним об'єктам. Як вже зазначалося, такі факти у справі відсутні.
Враховуючи вищезазначене, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні вимог про стягнення з ВАТ "Лисичанська сода" збитків в сумі 6 849, 65 грн. є вірним та ґрунтується на матеріалах справи і приписах чинного законодавства.
Наполягаючи, що на перевірку від 22-24 березня не розповсюджується Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, заявником апеляційної скарги не зазначено, яким Порядком проведення перевірок мали користуватися спеціалісти Державної екологічної інспекції в Луганській області проводячи перевірку відповідача на вимогу прокурора. До того ж, вимога прокурора про проведення перевірки та/або матеріали прокурорської перевірки, до матеріалів судової справи не надавалися. Зазначене свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги в цій частині.
Виходячи з вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2011 р. (підписано 11.11.2011р.) у справі № 8/153/2011 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Результати апеляційного провадження у справі №8/153/2011 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2011 р. (підписано 11.11.2011р.) у справі № 8/153/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2011р. (підписано 11.11.2011р.) у справі № 8/153/2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М.Дучал
Судді: М.В.Калантай
О.І.Склярук
Надруковано 10 екз: 2-прокурору, 1-позивачу, 1-відповідачу,1-у справу, 3 -третім особам, 1-ДАГС, 1-ГСЛО