"11" січня 2012 р.Справа № 8/81/5022-1656/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Гирили І.М. , судді < заповнити при колегіальному розгляді > розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохім", вул. Дубенська, 50, м. Кременець, Тернопільська область, 47000 (пошт. адреса: вул. Подільська,42-а, м. Тернопіль)
до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Квота", с. Славна, Зборівський район, Тернопільська область
про стягнення заборгованості в загальній сумі 35 484грн. 94 коп.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_1 -представника, довіреність б/н від 14.02.2011 року.
Відповідача: не прибув
В судовому засіданні 21.12.2011 року представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохім", м. Кременець, Тернопільська область, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до Приватного агропромислового підприємства "Квота", с. Славна, Зборівський район, Тернопільська область, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 35 484грн. 94 коп.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу № 1/101011 від 10.10.2011 р., зокрема в частині своєчасної оплати переданого у власність ПАП "Квота" товару (аміачної селітри) в кількості 9,4 т, внаслідок чого станом на 28.11.2011 р. утворилась заборгованість перед ТзОВ "Трейд-Агрохім" в загальній сумі 35 484, 94 грн., з яких 29 140 грн. -сума основного боргу, 5 828, 00 грн. -штраф, 433, 11 грн. -пеня та 83, 83 грн. -3 % річних, нараховані за період з 25.10.2011 р. по 28.11.2011 р., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.
В підтвердження викладеного надано: договір купівлі - продажу № 1/101011 від 10.10.2011 р.; видаткову накладну № РН -1011035 від 11.10.2011 р.; довіреність № 1/11 від 11.10.2011 р.; претензію № 161 від 27.10.2011 р. з доказами надіслання її відповідачу, а також інші документи, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений перше на 11:00 год. 21.12.2011 року, в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено до 10:10 год. 11.01.2012 року у зв'язку із неявкою відповідача.
В судове засідання 11.01.2012 року представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 11.01.2012 року не забезпечив, відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Разом з тим, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без його участі, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
10.10.2011 року між ТзОВ "Трейд-Агрохім ", - Продавець, з однієї сторони, та ПАП "Квота", - Покупець, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу № 1/101011, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності (Товар) -аміачну селітру в кількості 9,4т, загальною вартістю 29 140,00грн., з врахуванням ПДВ, а Покупець -прийняти Товар та оплатити його вартість(п.п.1.1-1.2 р. 1 Договору).
Відповідно до п.п.1.2, 2.1 Договору, Продавець зобов'язався відвантажити товар - аміачну селітру в кількості 9,4 т на загальну суму 29 140 грн. в термін до 15.10.2011 року, а Покупець -провести оплату вартості товару до 25.10.2011 року, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми договору, на банківський рахунок Продавця, реквізити якого зазначені у Договорі.
П.5.1 р.5 Договору сторони встановили, що останній дійсний до повного виконання п.п.1.2 та 2.1 даного Договору.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов укладеного договору позивач, згідно видаткової накладної №РН-1011035 від 11.10.2011р., передав, а відповідач, на підставі довіреності №1/11 від 11.10.2011 року, виданої на ім'я ОСОБА_2, прийняв Товар - аміачну селітру в кількості 9,400 тонн на загальну суму 29 140 грн. (належним чином засвідчені копії видаткової накладної та довіреності на отримання ТМЦ знаходяться в матеріалах справи).
Факт отримання товару відповідачем не заперечено та підтверджено підписом уповноваженої особи на видатковій накладній та довіреності на отримання ТМЦ.
Окрім того, слід відзначити, що згідно наданої позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог видаткової накладної №РН-1011035 від 11.10.2011р умовою продажу (графа "Замовлення") визначено -без замовлення. Разом з тим, беручи до уваги, що на момент відпуску товару - 11.10.2011р. договірні відносини між сторонами вже були належним чином оформленні - договір укладено 10.11.2011 року; умовами укладеного договору чітко передбачено найменування товару -аміачна селітра, його кількість -9,400т та його вартість -29 140грн.; відповідачем отримано саме Товар передбачений договором, суд прийшов до висновку, що правовідносини сторін виникли саме на підставі укладеного Договору купівлі-продажу №1/101011 від 10.10.2011 року та позивачем правомірно обґрунтовано позов.
Як уже зазначалось вище, умовами укладеного Договору сторони встановили термін оплати Товару, а саме, - до 25.10.2011 року (п.1.2 р.1. п.2.1 р.2 Договору).
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 29 140 грн.
28.10.2011 року позивач звернувся до відповідача з Претензією №161 від 27.10.2011 року, згідно якої просив протягом трьох календарних днів з дня отримання претензії сплатити суму боргу за отриманий товар в сумі 29 140грн.
Відповідачем дана вимога отримана 11.11.2011 року, однак залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач в судові засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільної сплати боргу.
За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Трейд-Агрохім" про стягнення з ПАП "Квота" 29 140грн. боргу підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконувати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч.1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
На підставі даної статті, позивачем заявлено до стягнення 83,83грн. 3% річних, нарахованих за період з 25.10.2011р. по 28.11.2011р., з врахуванням передбаченого умовами договору терміну здійснення розрахунку за отриманий товар.
Розглянувши представлений розрахунок суми 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 83 грн. 83 коп. 3% річних правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. ст. 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Окрім того, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.
Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
П.п. 7.2.-7.3 р. 7 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати Товару, визначених у п.2.1 даного договору, Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня за кожний календарний день такої прострочки.
У випадку порушення покупцем строків оплати товару, визначених у п.2.1 даного договору, більш ніж на один місяць. Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
З огляду на наведене, позивачем заявлено до стягнення штраф в розмірі 5 828грн. (20% від суми боргу) та 433 грн. 11 коп. пені, нарахованої за період з 25.10.2011 року по 28.11.2011р., з врахуванням передбаченого умовами договору терміну здійснення розрахунку за отриманий товар.
Оцінивши наданий позивачем розрахунок штрафу та пені, суд вважає, що він проведений у відповідності з вимогами ст. 232 ГК України та ст.ст. 549, 550 ЦК України, відповідає вимогам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а відтак заявлена позивачем до стягнення сума пені в розмірі 433 грн. 11 коп. та штрафу в розмірі 5 828 грн. підлягають до задоволення (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).
У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 411грн. 50 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Квота", с. Славна, Зборівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 30891856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Агрохім", вул. Дубенська, 50, м. Кременець, Тернопільська область (ідентифікаційний код 31276010):
- 29 140 грн. боргу,
- 83 грн. 83 коп. 3% річних,
- 433 грн. 11 коп. пені;
- 5 828грн. -штрафу;
- 1 411 грн. 50 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -"12" січня 2012р.), через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9529
Суддя І.М. Гирила