08 листопада 2011 року
справа № 5020-1328/2011
за позовом комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»
(вул. Адм. Октябрьського, 8 кв. 2, м. Севастополь, 99011)
до громадської організації «Творче товариство інвалідів «Благо»
(вул. Надії Островської, 5, м. Севастополь, 99028),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради,
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011),
про спонукання внесення змін до договору оренди комунального майна,
Суддя Кравченко В.Є.
представник позивача -не з'явився;
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - не з'явився,
представник відповідача -не з'явився,
суть спору:
Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до громадської організації «Творче товариство інвалідів «Благо» про спонукання внесення змін до договору оренди комунального майна № 120 від 30.07.2002 шляхом підписання додаткової угоди до даного договору у редакції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані частиною третьою статті 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якої договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007 у шестимісячний строк підлягають обов'язковому перегляду, тому спірний договір оренди № 120 від 30.07.2002 повинен бути переглянутий з подальшим внесенням змін до його умов в частині розміру орендної плати.
Ухвалою суду від 23.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 05.09.2011. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.
Ухвалами суду від 05.09.2011, 20.09.2011, 11.10.2011, 25.10.2011 та 04.11.2011 розгляд справи відкладався за клопотанням сторін, з підстав, передбачених статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, вступна та резолютивна частина рішення була проголошена у судовому засіданні 08.11.2011.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб, а саме: вул. Надії Островської, 5, м. Севастополь, 99028, не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.
Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Згідно з частиною четвертою статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справа підлягає розгляду у відсутність учасників судового процесу за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідив матеріали справи, суд, -
30.07.2002 між державним комунальним підприємством «Аррікон»(орендодавцем) та громадською організацією «Творче товариство інвалідів «Благо»(орендарем) був укладений договір оренди нерухомого майна № 120 (а.с. 8-9).
Відповідно до розділу 1 зазначеного договору з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передав, а орендатор прийняв в оренду нерухоме майно -вбудоване приміщення в окремій одноповерховій споруді, загальною площею -93,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Н. Островської, 5, яке перебуває на балансі державного комунального підприємства «Аррікон» (пункт 1.1 договору). Річна орендна плата складає 1 грн за рік за 1 кв.м. Цільове використання об'єкту оренди зазначене для розміщення школи-музею-майстерні.
Згідно з пунктом 2.2 договору оренди об'єкт оренди залишається на балансі орендодавця, із зазначенням, що майно є орендованим та сплачується орендатором в сумі -13,46 грн на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно. Амортизовані відрахування орендованого майна нараховуються та використовуються орендодавцем. Амортизовані відрахування від вартості орендованого майна є власністю орендодавця.
Пунктами 3.1, 3.2 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати визначається відповідно до методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради № 320 від 19.08.1999 та складає 93,90 грн за рік. Орендна плата складає 7,83 грн за перший місяць оренди та експлуатаційні витрати: 0,06 х 93,90 = 5,63 грн. в тому числі ПДВ, перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата повинна перераховуватись на рахунок державного комунального підприємства «Аррікон». Сума орендної плати підлягає щомісячному коректуванню орендарем при внесенні щомісячного платежу відповідно до індексу інфляції, зазначеним Мінстатом України. Сторони договору зобов'язались переглядати розмір орендної плати за вимогою одної із сторін у випадку зміни цін та тарифів, а також в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Строк дії договору відповідно до пункту 7.1 визначений до 06.02.2012.
Факт прийому-передачі орендованого майна, розташованого за адресою: вул. Н. Островської, 5 м. Севастополь підтверджується актом, складеним 30.07.2002 (а.с. 11).
04.11.2010 позивач звернувся з листом № 700 до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди, додавши до нього протокол узгодження змін до договору та розрахунок розміру орендної плати (а.с. 12, 14, 15).
У вказаному листі з посиланням на набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 “Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна”, рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 “Про розрахунок орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Севастополя та пропорціях визначення плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади”, частину другу статті 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” зазначив про необхідність здійснення перегляду розміру орендної плати та запропонував відповідачу внести зміни до договору оренди відповідно до протоколу узгодження змін до договору оренди, що додається до цього листа.
Відповідно до пункту 1.1 договору оренди в редакції протоколу узгодження змін до договору оренди № 120 від 30.07.2002, що запропонована орендодавцем, вартість орендованого майна згідно з незалежною оцінкою станом на 30.08.2010 складає 205 770 грн без ПДВ.
Згідно з пунктом 2.2 договору оренди у редакції позивача об'єкт оренди залишається на балансі комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон», із зазначенням, що це майно передано в оренду, та сплачується орандарем в сумі 233,55 грн, в тому числі НДС-20 % (із застосуванням індексів інфляції станом на травень 2011) та технічне обслуговування на рахунок орендаря щомісячно.
Пунктом 3.1 договору оренди в редакції позивача передбачено, що розмір орендної плати зазначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 і складає 2 057,70 грн за рік. Орендна плата зазначена, виходячи із орендної ставки 1 % від вартості об'єкту оренди, зазначеної незалежної оцінки майна, яке передано в оренду, станом на 30.08.2010.
Відповідно до пункту 3.2 договору оренди у редакції протоколу узгодження змін до договору оренди орендна плата складає 227,92 грн за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на травень 2011) та технічне обслуговування: 0,06 грн х 93,90 грн = 5,63 грн в т.ч. НДС-20 % та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з моменту підписання протоколу.
13.05.2011 позивач повторно звернувся з листом № 219 до відповідача з повторною пропозицією внести зміни до договору оренди, додавши до нього той самий протокол узгодження змін до договору оренди № 120 від 30.07.2002 та розрахунок розміру орендної плати (а.с. 13).
Однак, до теперішнього часу позивач не отримав будь-якої відповіді від відповідача на вищезазначені пропозиції, що стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду міста Севастополя.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації -щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.
Аналогічні положення містяться у частині третьої статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 вищезазначеного Закону істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
Частиною другою статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
З 01.01.2007 набрав чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 N 489-V .
Частиною першою статті 118 вказаного Закону передбачено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 118 вищезазначеного Закону Кабінету Міністрів України надано право затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі.
Частиною третьою статті 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 “Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна”, на яку посилається позивач, затверджені зміни до вищевказаної Методики, у тому числі щодо розміру орендних ставок.
Так, зокрема, Методикою розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, з урахуванням внесених змін, встановлена орендна ставка за використання нерухомого державного майна для розміщення закладів соціального захисту для бездомних громадян, безпритульних дітей та установ, призначених для тимчасового або постійного перебування громадян похилого віку та інвалідів -1% від вартості об'єкту.
Рішенням Севастопольської міської Ради від 13.03.2007 № 1617 “Про розрахунок орендної плати за оренду майна, яке є власністю територіальної громади міста Севастополя і пропорціях розподілу плати за оренду майна, яке є власністю територіальної громади міста Севастополя” встановлено, що розрахунок розміру орендної плати за користування майном, що є власністю територіальної громади м. Севастополя (комунальна власність), здійснюється згідно з Методикою розрахунку орендної плати, визначеною для розрахунку розміру орендної плати за користування державним майном, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 із змінами та доповненнями.
Зазначене рішення Севастопольської міської Ради від 13.03.2007 № 1617 не суперечить вимогам Закону України “Про оренду державного та комунального майна та Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Між тим, відповідно до пункту 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, з урахуванням внесених змін, результати незалежної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачений у звіті з незалежної оцінки.
Звітом про незалежну оцінку вартості майна, яке є об'єктом оренди, -частини вбудованих нежилих приміщень в окремій одноповерховій споруді з № 1-13 по № 1-16 та міста загального користування, які розташовані за адресою: вул. Надії Островської, 5 м. Севастополь, визначена ринкова вартість об'єкту станом на 30.08.2010 в сумі - 205 770 грн без ПДВ (а.с. 59-77).
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В силу статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Аналізуючи сукупність встановлених обставин по справі, суд дійшов до висновку, що результати незалежної оцінки об'єкту оренди комунального майна - частини вбудованих нежилих приміщень в окремій одноповерховій споруді з № 1-13 по № 1-16 та міста загального користування, які розташовані за адресою: вул. Надії Островської, 5 м. Севастополь, не є чинними, у зв'язку зі спливом шестимісячного строку від дня її проведення, тому не можуть бути враховані при розрахунку ставки орендної плати, які встановлені Методикою розрахунку орендної плати, визначеною для розрахунку розміру орендної плати за користування державним майном, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 із змінами та доповненнями, дія якої на вимогу статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” поширюється на об'єкти оренди, що перебувають у комунальній власності.
З вищенаведених підстав незалежна оцінка об'єкту комунального майна не може бути врахована судом як належний та допустимий доказ в доведення позивачем своїх позовних вимог, у зв'язку з неможливістю встановлення розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору оренди комунального майна, внаслідок чого у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при відмові у задоволенні позову покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя В.Є. Кравченко
Повний текст рішення,
відповідно до ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України,
складений 11.11.2011.