11 жовтня 2011 року справа № 5020-1393/2011
за позовом Прокурора Нахімовського району м. Севастополя
(вул. Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014)
в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011).
до Виробничого кооперативу “Валент”
(вул. Полтавська, 23, м. Севастополь, 99003)
про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя від 24.01.2007 № 92ст/07 у розмірі 278 696,00 грн., 30 603,11 грн. пені, а всього 309 299,11 грн.,
суддя В.Є. Кравченко
за участю представників:
від прокурора -Радулов А.Д., прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення від 09.03.2011 № 684;
від позивача -ОСОБА_1., представник, довіреність від 05.01.2011;
від відповідача -не з'явився,
суть спору:
Прокурор Нахімовського району м. Севастополя звернувся в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації (далі -Позивач) до господарського суду міста Севастополя із позовом до Виробничого кооперативу “Валент” (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя від 24.01.2007 № 92ст/07 у розмірі 278 696,00 грн., 30 603,11 грн. пені, а всього 309 299,11 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя В.В. Алсуф'єв) від 08.09.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.09.2011.
Ухвалою суду від 21.09.2011 замінено позивача -Севастопольську міську державну адміністрацію - на його правонаступника у спірних правовідносинах - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, у зв'язку з чим, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради виключено з числа учасників процесу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою суду від 21.09.2011 розгляд справи, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 11.10.2011 у зв'язку з заміною позивача, неявкою відповідача, невиконанням ними вимог ухвали суду від 08.09.2011.
Ухвалою суду від 10.10.2011 справа була прийнята суддею В.Є. Кравченко до свого провадження за наслідком повторного автоматичного розподілу справ на виконання розпорядження в.о. керівника апарату Г.А. Мірошниченко від 10.10.2011 № 115.
Представники прокурора та позивача у судовому засіданні 11.10.2011 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника не забезпечив, вимоги ухвали суду від 21.09.2011 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, однак, на адресу суду надійшов конверт з копією ухвали від 21.09.2011 з приміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться»/а.с.53-54/. Правильність адреси Відповідача підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2011.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в розгляді господарської справи, у засідання суду не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, відзив на позов не надіслав.
На думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справа підлягає розгляду за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, дослідивши надані докази, суд
24.01.2007 між Севастопольською міською державною адміністрацією та відповідачем укладено Договір про пайову участь (внесках) замовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя № 92ст/07 /а.с. 8-9/.
Правонаступником Севастопольської міської державної адміністрації у вказаному договорі на підставі пункту 4 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 26.01.2010 № 9128, є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради /а.с. 46 /зворотний бік/.
Відповідно до пункту 1.1 Договору від 02.04.2008 № 468ст/08 Відповідач зобов'язався здійснити пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя.
Пунктом 2.1 Договору від 24.01.2007 № 92ст/07 встановлений обов'язок забудовника (Відповідача) з перерахування суми пової участі у розмірі 278696,00 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету.
Згідно із пунктом 2.2 Договору від 24.01.2007 № 92ст/07 розрахунки здійснюються забудовником протягом одного року з моменту підписання договору.
Проте, відповідач, у порушення умов договору від 24.01.2007 № 92ст/07, у річний строк з моменту укладення договору, тобто до 25.01.2008 пайовий внесок у розмірі 278696,00 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету не перерахував.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною та обґрунтованою заборгованість Відповідача в сумі 278696,00 грн.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пеня, яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 3.2 Договору від 24.01.2007 № 92ст/07 за порушення строків внесення платежів забудовник (Відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що сума пені склала суму у розмірі 30 603,11 грн., яка розраховується наступним чином:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів прострочен-няРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочен-ня
278696,0025.01.2008-29.04.20089620%14660,17
278696,0030.04.2008-25.07.20088724%15942,94
Відповідно до статей 256 та 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна скорочена позовна давність в один рік.
Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже позовна давність за вимогою про стягнення пені за період з 30.09.2008 по 28.03.2009 сплила до моменту звернення прокурором із позовною заявою до суду.
Згідно із частинами другою та третьою статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки Відповідачем до моменту прийняття судом рішення не було зроблено заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені у розмірі 30 603,11 грн., вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя від 24.01.2007 № 92ст/07 у розмірі 278 696,00 грн. та 30 603,11 грн. пені, а всього 309 299,11 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при повному задоволенні позову покладаються на Відповідача. При цьому, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825, встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
Таким чином, державне мито у розмірі 3092,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 13.10.2011.
З огляду на наведене, керуючись статтями 22, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Виробничого кооперативу “Валент” (вул. Полтавська, 23, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 23012603, р/р 26003301335737 у ПАТ Промінвестбанк, МФО 324515, або з інших рахунків) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (р/р 31517932700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, отримувач -місцевий бюджет, ЗКПО 23895637, за кодом платежу 50110001) 309 299,11 грн., у тому числі 278 696,00 грн. та 30 603,11 грн. пені.
3. Стягнути з Виробничого кооперативу “Валент” (вул. Полтавська, 23, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 23012603, р/р 26003301335737 у ПАТ Промінвестбанк, МФО 324515, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598) державне мито у розмірі 3092,99 грн.
4. Стягнути з Виробничого кооперативу “Валент” (вул. Полтавська, 23, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 23012603, р/р 26003301335737 у ПАТ Промінвестбанк, МФО 324515, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598, за кодом бюджетної класифікації 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя В.Є. Кравченко
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 13.10.2011