10 жовтня 2011 року справа № 5020-1335/2011
за позовом комунального підприємства “Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, 4)
до Приватного акціонерного товариства “Озеленитель”
(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20 а)
про стягнення заборгованості в розмірі 26 376,47 грн.,
суддя В.Є. Кравченко
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1., довіреність №1/2-9457 від 30.12.2010,
від відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 153/11 від 07.10.2011,
суть спору:
Комунальне підприємство “Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Озеленитель” про стягнення заборгованості в розмірі 26 376,47 грн.
У судовому засіданні 11.10.2011 судом було встановлено, що згідно установчих документів відповідача найменуванням відповідача є іншим, ніж зазначено позивачем у позові, внаслідок чого було ухвалено вважати вірним найменуванням відповідача: Приватне акціонерного товариства “Озеленитель”.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду надав відзив № 153 від 10.10.2011 на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги у повному обсязі, вказавши на те, що приватне акціонерне товариство “Озеленитель” має значну дебіторську заборгованість, що підтверджено відповідними судовими рішеннями, внаслідок несплати якої воно не мало можливості своєчасно погасити наявну заборгованість перед позивачем. Посилаючись на ці обставини представник відповідача просив суд надати розстрочку виконання судового рішення у даній справі на чотири місяці, зі сплатою спірної суми заборгованості рівними частками щомісячно до лютого 2012 року. При цьому, представник відповідача зазначив, що надання розстрочки виконання зазначеного рішення суду буде відповідати інтересам обох сторін, оскільки створює умови для реальної сплати боржником заборгованості, стягнутої згідно з судовим рішенням.
Представник позивача заперечував проти надання відповідачеві розстрочки виконання судового рішення, посилаючись на значний розмір заборгованості відповідача та тривалий період її несплати, наявність інших боржників.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд
01.01.2009 між сторонами був укладений договір № 411 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1.1. цього договору виробник (позивач) зобов'язувався надавати послуги з холодного водопостачання та водовідведення, а споживач (відповідач) -своєчасно здійснювати оплату виробнику за надані послуги згідно умов договору.
За пунктом 4.1. договору виробник здійснює нарахування споживачу платежів за надані послуги водопостачання та водовідведення за тарифами, затвердженими місцевими органами влади і діючими у відповідний період.
У разі зміни тарифів на воду та послуги з каналізації, виробник та споживач здійснюють розрахунки за новими тарифами з моменту їх затвердження без оформлення додаткової угоди (п. 4.2. договору).
Пунктом 4.3. договору передбачено, що рахунок-акт за надані послуги вручається споживачу в бухгалтерії виробника у строк з 15 по 25 число розрахункового місяця. Споживач здійснює оплату за надані послуги з водопостачання та водовідведення протягом 3-х банківських днів, але не пізніше 1 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно рахунку-акту, оформленому виробником, шліхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виробника чи іншими видами оплат, передбаченими законодавством України. Пред'явлений до сплати рахунок одночасно є попередженням про припинення надання послуг у разі затримки оплати.
Неодержання споживачем рахунку не звільняє його від своєчасної оплати за фактично надані послуги з водопостачання та водовідведення.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-акти виконаних робіт (а.с. 24-30).
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним, згідно розрахунку позивача, утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.06.2009 по 31.07.2011 у сумі 26 376,47 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Укладений між сторонами у даній справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України.
За положеннями частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналізуючи сукупність встановлених обставин, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги за договором № 411 від 01.01.2009 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, на загальну суму 26 376,47 грн.
Обраний позивачем спосіб захисту відповідає статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.
Позивачем наданий суду акт звірки розрахунків між підприємствами за надані послуги за період з 01.06.2009 по 01.08.2011, на суму 26 376,47 грн, підписаний обома сторонами без заперечень.
У відзиві відповідачем визнається спірна сума заборгованості.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.
Пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Вирішуючи питання про доцільність надання розстрочки виконання рішення суд виходив з того, що приватне акціонерного товариства “Озеленитель” планує добровільно виконувати рішення суду, знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, має значну дебіторську заборгованість, що підтверджується відповідними судовими рішеннями у справі, доданими відповідачем до відзиву на позовну заяву.
З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення до 01 лютого 2012 року зі сплатою заборгованості в розмірі 26 376,47 грн. рівними частками, а саме: у жовтні 2011 року - 6594,11 грн, у листопаді 2011 року - 6594,11 грн, у грудні 2011 року -6594,11 грн., у січні 2012 року -6594,14 грн.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 11.10.2011.
З огляду на наведене, керуючись статтями 49, 82, пунктом 6 статті 83, статтями 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Озеленитель” (вул. Гоголя, 20-А, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358334, р/р 26003301685 у СФ АКБ УСБ, МФО 324195, або з інших рахунків) на користь Комунального підприємства «Севміськводоканал»Севастопольської міської Ради (вул. Адм. Октябрьського, буд. 4, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358274, р/р 2600300027269 у СФОА «Укрексімбанк», МФО 384986, або на інші рахунки) 26 376,47 грн заборгованості по сплаті за надані послуги, а також 263,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Надати приватному акціонерному товариству “Озеленитель” розстрочку виконання рішення суду до 01 лютого 2012 року, зі сплатою заборгованості в розмірі 26 376,47 грн. згідно наступного графіку:
у жовтні 2011 року - 6594,11 грн,
у листопаді 2011 року - 6594,11 грн,
у грудні 2011 року -6594,11 грн,
у січні 2012 року -6594,14 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя В.Є. Кравченко
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 11.10.2011