Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "13" січня 2012 р. Справа № 12/5007/122/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1, дов. № 44/19 від 04.01.2011 р.( с/з від 11.01.12);
від відповідача ОСОБА_2, дов. від 17.03.2011 р.
в порядку ст.30 ГПК України в судовому засіданні від 11.01.12 прийняв участь Красуцький І.Й. - начальник служби обліку газу по суб'єктам господарювання ПАТ "Житомиргаз" (с/з від 11.01.2012 р.)
Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир) < В особі(назва) >
до Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" (м. Житомир)
про стягнення 2 060 154,61 грн.
В порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України спір вирішено у більш тривалий строк.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.01.2012 р. до 14:30 год. 13.01.2012р.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 2060154,61 грн. збитків за несанкціонований відбір природного газу.
Представниками позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях до позовної заяви № 5322/19 від 20.12.11 р. (а.с. 103-105 т.1) та доповненнях до позовної заяви № 5449/19 від 28.12.11 р. (а.с. 4-9 т.2).
Після оголошеної в судовому засіданні від 11.01.2012 р. перерви, в судове засідання, яке відбулось 13.01.2012 представник позивача не з"явився. В той же час надійшло клопотання про перенесення розгляду справи в зв"язку з хворобою та перебуванням на лікарняному належного представника.
Розглянувши подане клопотання, виходячи з приписів ст. 69 ГПК України щодо строку вирішення спору, та ст. 77 ГПК України, щодо підстав відкладення розгляду справи, а також враховуючи можливість позивача забезпечити для участі в справі іншого представника, суд дійшов висновку, що останнє задоволенню не підлягає.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві-запереченні № 310 від 06.12.2011 р. на позовну заяву (а.с.30-32 т.1)
В судовому засіданні від 13.01.2012 р. подав заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 43 т.2).
В судових засіданнях в порядку ст. 30 ГПК України надавав пояснення начальник служби обліку газу по суб'єктам господарювання ПАТ "Житомиргаз".
В судовому засіданні оглядались матеріали перевірки прокуратури Богунського районум. Житомира № ПР-47/1-10 за зверненням ПАТ "Житомиргаз" з приводу несанкціонованого відбору газу ЗАТ "ЗНУ".
При огляді Статуту відповідача, судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Завод нестандартного устаткування", рішенням загальних зборів акціонерів від 28.02.2011 р. змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Завод нестандартного устаткування" (а.с. 36 т.1). За таких обставин найменування відповідача по справі Приватне акціонерне товариство "Завод нестандартного устаткування"
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
12 січня 2010 року представниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" було проведено перевірку підприємств - споживачів природного газу з метою обстежень вузлів обліку природного газу.
Як вказав позивач, в результаті перевірки газопостачання Закритого акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" виявлено несанкціонований відбір природного газу підприємством-відповідачем, а саме - самовільну врізку до газових мереж.
Про факт несанкціонованого відбору відповідачем природного газу складено Акт перевірки технічного вузла обліку природного газу від 12.01.10р. та Акт про несанкціоновану врізку до газопроводу середнього тиску на механічно-складальний цех ЗАТ "Завод нестандартного устаткування" (а.с.9 -10).
Згідно позовної заяви, газопостачання на Закрите акціонерне товариство "Завод нестандартного устаткування" було припинено працівниками ПАТ "Житомиргаз" шляхом механічного від'єднання устаткування підприємства від газових мереж.
За фактом несанкціонованого відбору природного газу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" було здійснено розрахунок витрат природного газу при самовільному під'єднанню до газопроводу за період з 30.01.2006 р. (дата самовільного під"єднання) по 12.01.2010 р. (дата механічного від"єднання), тобто за 1442 доби, виходячи з проектної номінальної потужності газоспоживаючого обладнання - інфрачервоних випромінювачів з розрахунку його цілодобової роботи (а.с. 11) відповідно до Правил обліку природного газу під час його транспортування та споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 07.12.2005 № 618 та Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених Наказом "Держкомнафтогаз" від 01.11.1994 № 355.
Згідно розрахунку позивача витрати природного газу становлять 773,835 тис. м куб на суму 2060154,61 грн., виходячи з вартості 2662,266 грн. за тис. м куб., з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.
ПАТ "Житомиргаз" листом від 20.01.2010 р. звернулось до ЗАТ "ЗНУ" із пропозицією оформити несанкціоновані безобліково спожиті обсяги природного газу актами приймання-передачі природного газу (підписати їх та скріпити печаткою), а також сплатити обсяги несанкціоновано спожитого природного газу згідно актів. Однак, відповідачем було відмовлено в підписанні такого акту та в сплаті суми несанкціонованого безоблікового споживання природного газу.
Позивач зазначив, що відмова відповідача сплатити обсяги фактично спожитого природного газу під час несанкціонованого його відбору з газових мереж позивача, призвела до фінансових втрат ПАТ "Житомиргаз" перед постачальником природного газу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Таким чином позивач, виходячи з приписів ст.ст. 20, 49, 147 ГК України, вважає, що в результаті несанкціонованого відбору природного газу відповідачем завдано йому збитків на суму 2060154,61 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві від 06.12.2011 р.
Вказав, що газопостачання природного газу ЗАТ "ЗНУ" ніколи не здійснювалось, оскільки газова мережа відсутня. Через територію заводу проведена газова гілка до іншого підприємства, яка не приєднана до приміщень підприємства-відповідача.
Підтвердив, що з метою газифікації, підприємством були отримані необхідні документи у відповідних органах, укладені необхідні договори та здійснені розрахунки, тощо.
Згідно укладених між відповідачем та ТОВ "ТеплоВент Сервіс" договорів, останній мав у визначені договорами строки виконати проектні роботи з прокладання газової гілки, введення об"єкту в експлуатацію та передачі за актом приймання-передачі замовнику (відповідачу).
На час здійсненої ПАТ "Житомиргаз перевірки термін виконання робіт минув, однак об"єкт будівництвом не закінчений і в експлуатацію не зданий.
Відповідач вказав, що неодноразово звертався до виконавця з вимогою про закінчення робіт та вводу в експлуатацію об"єкту, однак від ТОВ "Тепловентсервіс" була отримана відповідь про необхідність приведення системи опалення відповідача до діючих нормативів та правил обладнання, а також надано перелік додаткових робіт та обладнання, яке необхідно замінити, що становить 25000,00 грн. (а.с.37 т.2).
Виробничі приміщення заводу обігрівались обігрівачами "Буржуйка". Інфрачервоні обігрівачі підключені не були і не працювали, оскільки система опалення не була введена в експлуатацію. З цих же причин не був укладений і договір поставки природного газу.
Відповідач вказав, що прокуратурою Богунського району м. Житомира була проведена перевірка за зверненням ПАТ "Житомиргаз". Однак за результатами перевірки порушень вимог чинного законодавства в діях посадових осіб ЗАТ "ЗНУ" не виявлено.
За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем не доведено факт наявності правопорушення щодо самовільного відбору природного газу відповідачем.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На запит суду прокуратурою м. Житомира були надіслані та оглядались матеріали перевірки прокуратури Богунського району м. Житомира № ПР-47/1-10 за зверненням ПАТ "Житомиргаз" з приводу несанкціонованого відбору газу ЗАТ "ЗНУ".
За результатами перевірки була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ЗАТ "ЗНУ" за відсутністю в їх діях складу злочину, передбачених ст.ст. 191, 364 КК України.
При цьому, працівником прокуратури були відібрані пояснення у представників ПАТ "Житомиргаз", які здійснювали перевірку (а.с.28,29 т.2), директора по виробництву ПрАТ "ЗНУ" ОСОБА_3 (а.с.27), направлялась вимога ТОВ "Тепловентсервіс" (а.с.32 т.2) та отримані на вимогу необхідні матеріали та пояснення (а.с. 33-37 т.2).
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
За статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 20 ГК України визначає, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, відшкодування збитків, тощо.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України, згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 2 Постанови від 27.03.92р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є: наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Отже, позивач має довести наявність викладених ним обставин у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до п. 12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 р. N 618, постачання та споживання, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).
Таким чином, представники ПАТ "Житомиргаз" при виявленні будь-яких недоліків, зобов'язані були скласти про це акт, натомість, як вбачається з матеріалів справи, було складено акт технічного стану вузла обліку природного газу від 12 січня 2010 року, яким встановлено, що:
- установками, що споживають газ є інфрачервоні випромінювачі в кількості 6 штук;
- врізка газопроводу середнього тиску в цех було проведено в газопровід середнього тиску, який йде на підприємство ТОВ "Маркет-трейд" (магазин "Дастор");
- на опуску після врізки встановлена засувка, яка знаходилась в закритому стані, але не була опломбована;
- вузли обліку відсутні, на їх місці встановлено два металевих байпасні лінії;
- на манометрі, встановленому в ШРП, на підвідному газопроводі тиск газу становив 0,11 мПа;
- при відкритті кранів продувочних газопроводів, які знаходяться після газоспоживаючого обладнання, виявлено, що газопровід заповнено газом та знаходиться під тиском.
На думку суду, вищевкладені обставини вказують про самовільне підключення відповідача до газової мережі, однак з акту технічного стану вузла обліку природного газу від 12 січня 2010 року не вбачається факт самовільного використання (несанкціонованого відбору) відповідачем природного газу.
Зокрема, як наголошувалось вище, комісія встановила, що газоспоживаючим обладнанням є інфрачервоні випромінювачі. Однак, ні з пояснень працівників ПАТ "Житомиргаз", які були відібрані в процесі проведеної перевірки прокуратурою Богунського району м. Житомира № ПР-47/1-10 за зверненням ПАТ "Житомиргаз" з приводу несанкціонованого відбору газу ЗАТ "ЗНУ", ні з самого акта перевірки від 12.01.2010 р. не вбачається, що вказані випромінювачі працювали, як на момент перевірки, так і в інший час. Навпаки, з матеріалів перевірки та з пояснень працівників ПАТ "Житомиргаз" вбачається, що на момент перевірки в цеху працював обігрівач "Буржуйка".
Згідно розрахунку, який здійснено ПАТ "Житомиргаз" за основу взято номінальну потужність газоспоживаючого обладнання, тобто позивач фактично вважає доведеним факт споживання, хоча факт наявності газу в мережі не може свідчити про факт його споживання газоспоживаючим обладнанням.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено такий елемент складу правопорушення як: протиправність поведінки з боку ЗАТ "ЗНУ", і як, наслідок, відсутність решти елементів складу правопорушення, що виходячи з загальних правил є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення збитків.
В той же час, суд вважає за необхідне вказати, що є безпідставними розрахунки так званої шкоди за період з 30.01.2006 р. по 12.01.2010 р. (дата механічного від"єднання).
Так, обгрунтовуючи вищевказаний період, позивач вказав, що початок періоду визначений датою укладення договору між ЗАТ "ЗНУ" та ТОВ "Тепловентсервіс" на виконання проектних робіт з газифікації виробничих приміщень.
Однак, саме лише укладення договору не може свідчити про факт споживання природного газу, оскільки, як вказують матеріали справи роботи з газифікації виробничих приміщень та по установці інфрачервоних випромінювачів була здійснена згідно актів здачі-прийняття робіт від 18.04.2006 р, 27.06.2006 р. та 18.07.2006 р., що підписані представниками ЗАТ "ЗНУ" та ТОВ "Тепловентсервіс" (а.с.34-36 т.2).
Відповідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивач не надав належних доказів, що підтверджували би викладені в позові обставини.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.
Щодо заяви відповідача, щодо застосування до вимог позивача строків позовної давності, то суд зазначає наступне.
Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка ПАТ "Житомиргаз" здійснювалась 12.01.2010 р. і саме під час перевірки і були встановлені обставини, викладені в акті. Тобто, саме з 12.01.2010 р. і починається перебіг позовної давності. Враховуючи, що до суду позивач звернувся 31.10.2011 р., строк позовної давності не закінчився, а тому клопотаня відповідача є безпідставним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 32, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
Повне рішення складено 18 січня 2012 р.
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2 - позивачу (рек. із зв. повід.)
3- відповідачу.
< Текст >