Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "16" січня 2012 р. Справа № 2/5007/128/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенка О.М.
при секретарі Зоренко О.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №2/и-278 від 01.08.11.)
від 1-го відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 09.11.11.)
від 2-го відповідача: Ткачук А.М. (директор, протокол №6/10 від 30.12.09.)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
За позовом Фірми "Invest plus" (м.Радом, Республіка Польща)
До 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м.Житомир)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Крижана Фудс" (м.Житомир)
про стягнення 1703602,87 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на свою користь з 1-го відповідача 1408931,37грн.,з яких: 832402,87грн. боргу за поставлений товар, 426568,33грню. пені, 112169,75грн. інфляційних, 37795,42грн. 3% річних; з 2-го відповідача 435600,00 грн. боргу за поставлений товар.
На вимогу суду позивач уточнив суму позову зазначивши суму боргу відповідачів в євро та просить стягнути з відповідачів загальну суму боргу в розмірі 155353,17 євро, що еквівалентно - 1691796грн. При цьому , з ФОП ОСОБА_4 просить стягнути 1256296 євро, з яких: 63495,81 євро боргу за поставлений товар, 38086,46 євро пені, 10300,25 євро інфляційних, 3470,65 євро 3% річних; з ТОВ "Крижана Фудс" просить стягнути 40000 євро (а.с.80-81).
16.01.12 від Житомирської митниці на запит суду надійшла належним чином завірена митнецею копія договору №3/03/U-278 від 01.11.07 укладений між Фірмою "Invest plus" та ФОП ОСОБА_4 (а.с.121-123). У супровідному листі №16/2/16.21/271 від 13.01.12 Житомирська митниця зазначила, що оригінали зовнішньоекономічних договорів після звірення даних повертаються декларанту чи власнику товарів.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник 1-го відповідача в засіданні суду позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях від 26.12.11 (а.с.85-86).
Представник 2-го відповідача у судовому засіданні пояснив, що додаткові пояснення у нього відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
01 листопада 2007 року між фірмою "Invest plus" (продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (покупець) був укладений Договір № 3/03/U-278 (а.с.122-123).
Відповідно до п.1.1. даного Договору, продавець (Позивач) продає, а Покупець (Відповідач 1) купує заморожену картоплю фрі в асортименті та на умовах зазначених в цьому Договорі.
На виконання умов договору за період з 05.11.2007 року по 03.04.2008 року позивач поставив відповідачу-1 товар різноманітними партіями на загальну суму 119573,81 євро, що підтверджується рахунком № 249/07/u\/-36FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 0040052 від 04.12.2007 р., рахунком № 249/07/u\/ -35FF та міжнародною товарно-транспортною накладною А № 0041133 від 27.11.2007 р., рахунком № 254/07/u\/-37FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 258753 від 13.12.2007 р., рахунком № 265/07/u\/-38FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 258761 від 20.12.2007 р., рахунком № 268/07/u\/-39FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 258766 від 27.12.2007 р., рахунком № 003/08/u\/-01FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 258773 від 16.01.2008 р., рахунком № 012/08/u\/-02FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 258783 від 01.02.2008 р., рахунком № 016/08/u\/-03FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 258796 від 12.02.2008 р., рахунком № 027/08/u\/-04FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 305874 від 22.02.2008 р., рахунком № 032/08/u\/-05FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 332956 від 06.03.2008 р., рахунком № 040/08/u\/-06FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 332965 від 14.03.2008 р., рахунком № 053/08/u\/-07FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 332971 від 27.03.2008 р., рахунком № 057/08/u\/-08FF, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 3329772 від 03.04.2008 р. (а.с.21-46,108-120).
Відповідно до п. 5.1. договору, покупець сплачує за товар по безготівковому розрахунку на валютний рахунок Продавця, за кожну партію окремо, протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту її відправки. Розрахунки провадяться в євро (ЕUR) на умовах ЕХW, м. Гданськ, Польща.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач-1 свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково на суму 16078, 00 евро, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 103495,81 євро.
17.09.2009 між позивачем та ТОВ "КРИЖАНА ФУДС" був укладений договір поруки № 18/U-278, відповідно до якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель (відповідач -2) зобов'язується відповідати перед Кредитором (Позивач) за виконання Боржником (Відповідач-1) своїх зобов'язань, що виникли за Договором № 3/03/U-278 від 01.11.07, укладеного між Кредитором і Боржником (а.с.47-49).
Відповідно до п. 2.2. договору поруки, відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 40000,00 євро, в разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою.
У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань по оплаті товару, 20.07.11 позивач звернувся до відповаідача-2 з вимогою виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки в 10-денний термін (а.с.50).
Однак відповідачі взятих на себе зобов'язань по оплаті боргу не виконали, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 554 ч.1 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ст. 543 ч.1 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних
боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Виходячи з вказаних норм та з урахуванням укладеного вищевказаного договору поруки позивач має право вимагати основний борг в розмірі 40000 євро як з обох відповідачів солідарно, так і окремо з кожного відповідача на власний розсуд.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з 1-го відповідача 63495,81 євро боргу та з 2-го відповідача 40000 євро боргу є правомірною.
Статтею 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 14 липня 1993 року, визначено, що строк позовної давності встановлюється у чотири роки.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.9.3 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно уточненого розрахунку позивача становить 38086,46 євро (а.с.82).
Пунктом 9.3 договору, передбачено, що в разі несвоєчасної сплати за товар Покупець зобов'язаний сплатити штрафні санкці в розмірі 0,2 % за кожний день прострочення.
Відповідно до ст.549 ЦК України,неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 01.03.011 по 01.09.11 (а.с.82).
Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом товар був поставлений відповідачу-1 в період з 05.11.2007 по 03.04.2008.
В силу статті 36 ГПК України , суд не приймає до уваги додаток № 1/U-1 від 09.08.09 до Договору № 3/03/U-278, за яким відповідач-1 зобов'язався докласти всіх зусиль для погашення боргу до 01.08.2010 (а.с.20), оскільки оригінал Додатку не був представлений суду, а в матеріалах справи міститься лише не засвідчена його копія.
Таким чином, пеня має нараховуватись за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано з урахуванням п.5.1 Договору № 3/03/U-278 по кожній накладній окремо. Згідно останньої накладної №А3329772 від 03.04.08, термін оплати настав 17.05.08, тому період за який може нараховуватись пеня по цій накладній - з 17.05.08 по 17.11.08.
Натомість позивачем визначений інший період для нарахування пені, що суперечить ст.232 ГК України, тому суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача 38086,46 євро пені.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно уточненого розрахунку позивача становить: 10300,25 євро інфляційних та 3470,65 євро 3% річних (а.с.83-84).
Суд, перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 10300,25 євро з огляду на наступне.
Згідно п.5.1 договору, розрахунки проводяться в євро.
В той же час позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині, посилається виключно на встановлені Державним комітетом статистики України величини індексів інфляції у 2010-2011 роках.
Але ці індекси стосуються національної валюти України гривні, і показують інфляцію в Україні. Юрисдикція Державного комітету статистики України розповсюджується на територію України.
Отже, вказані позивачем індекси інфляції щодо гривні не можна застосовувати для підрахунку інфляційної складової боргу, вираженого в іноземній валюті.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заперчуючи проти позову відповідач-1 посилався на те, що договір № 3/03/U-278 від 01.11.07 був підписаний ним в іншій формі ніж тій, який наданий позивачем до матеріалів справи, а додаток №1/U-1 від 09.08.09 до договору взагалі відповідачем-1 не підписувався. На виконання цього договору був поставлений товар на суму 16078,00євро, який зразу ж був відповідачем оплачений. При цьому відповідач-1 посилається на те, що з 29.01.09 переїхав на постійне місце проживання до м.Євпаторія, тому не міг підписувати 09.08.09 додаток до договору.
Такі заперечення відповідача спростовуються наступним.
На вимогу суду позивач надав оргинал договору № 3/03/U-278 від 01.11.07, який був оглянутий судом 26.12.11.
На запит суду від Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" надійшла завірена банком копія цього договору, яка ймовірніше була подана банку саме відповідачем-1, оскільки на договорі міститься відмітка банку про те, що 21.04.08 було куплено та оплачено товар на суму 16078,00євро (а.с.96).
Крім того, від Житомирської митниці на запит суду надійшла належним чином завірена митнецею копія договору №3/03/U-278 від 01.11.07, що укладений між Фірмою "Invest plus" та ФОП ОСОБА_4 (а.с.121-123). У супровідному листі №16/2/16.21/271 від 13.01.12 Житомирська митниця зазначила, що оригінали зовнішньоекономічних договорів після звірення даних повертаються декларанту чи власнику товарів. Тобто, митнецею був оглянутий оригінал цього договору, текст якого доречі повністю збігається із текстом договору №3/03/U-278 від 01.11.07 копії яких надані позивачем та банком.
Натомість відповідачем-1 не представлено оригіналу договору у тому контексті, в якому відповідач-1 вважає, що даний договір був укладений.
Вказаний договір відповідає загальним вимогам до укладення договорів та доказів оспорення вказаного договору у встановленому порядку відповідачем суду не надано.
Додаток №1/U-1 від 09.08.09 до договору не береться судом до уваги, оскільки оригіналу цього додатку не було представлено суду.
Крім того, представник-2 у судових засіданнях не заперечив щодо укладення між позивачем та відповідачами договору поруки №18/U-278 від 17.09.09 на 40000 євро, що підтверджує наявність правовідносин між сторонами на значну суму.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (97412, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Фірми INVEST PLUS (26-600,Республіка Польща, м.Радом, вул.Блендовська,16с; код 671996020) - 63495,81 євро боргу, 3470,65 євро річних (3%), 7292,65 грн. витрат по оплаті мита, 99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Стянути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крижана Фудс" (10000, м.Житомир, вул.Коростишівська,5; код 31678303) на користь Фірми INVEST PLUS (26-600,Республіка Польща, м.Радом, вул.Блендовська,16с; код 671996020) - 40000 євро боргу, 4356 грн. витрат по оплаты мита, 62,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
4.В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 20.01.12.
Суддя Тимошенко О.М.
< Поле для текста >
Віддрукувати: 1 прим.