2-а-2182/11
Іменем України
17.01.2012
суддя Франківського районного суду м.Львова Гулієва М.І. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова про визнання дій протиправними, здійснення перерахунку недоплаченої доплати до пенсії,-
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, в якому просить визнати дії протиправними, зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу як «Дитині війни»за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., являється дитиною війни. Згідно із ст..6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась.
Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова у своїх письмових запереченях проти позову заперечило покликаючись на те, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання ст.6 Закону України»Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком »якої розрахункової величини. Важає адміністративний позов та поновлення строку на оскарження безпідставним та просить залишити без розгляду.
Оскільки, предметом позову є нарахування та виплата підвищення до пенсії, в силу п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-V1 установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом падання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається із ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законами України "Про .Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" якими обмежується дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку і правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішеннь Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова оспорювана позивачкою надбавка виплачувалась у розмірі меншому, ніж передбачено законом.
За таких обставин, позовні вимоги про зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу підлягають до задоволення з 01.04.2011р., оскільки дані вимоги заявлені в межах строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України.
Суд вважає, що вказану допомогу слід стягувати до 22.07.2011р., оскільки пунктом 7 частини 1 ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2011 рік" Прикінцеві положення ЗУ "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. А відтак, визначення порядку та розмірів виплат дітям війни у 2011 році делеговано Кабінету Міністрів України. На виконання пункту 4 Прикінцеввих положень ЗУ "Про державний бюджет України на 2011 рік" постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року, яка набрала чинності 23.07.2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи держдавної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн.,а тому саме до 22.07.2011р. підлягає стягненню доплата до пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ»Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова по невиплаті позивачці підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України ,.Про соціальний захист дітей війни" є протиправними.
Згідно ч.7 ст.9 КАСУ,у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у ст..28 ЗУ»Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування «слід застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до ЗУ»Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ст.ст. 7-14,94,158-163,167,183-2 КАС України, ст.3,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”суд, -
позов задоволити частково.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України у Франківському р-ні м.Львова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної доплати до пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” протиправними.
Зобов”язати управління Пенсійного Фонду України у Франківському р-ні м.Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01.04.2011р. до 22.07.2011р. з врахуванням ст.28 ЗУ “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10днів з дня її проголошення.
Суддя: М.І.Гулієва