Рішення від 22.11.2011 по справі 2-24/11

Справа № 2-24/11

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2011 . Центрально -Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючого судді: Флатова К.Б.,

при секретарі: Кононенко В.П.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що з 16 липня 1977 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу вони збудували двоповерховий будинок, розташований на АДРЕСА_1, купили автомобіль. 4 грудня 1995 року було ухвалено судове рішення, яким шлюб був розірваний. Добровільно ділити нажите майно позивач не бажає. Просить поділити нажите майно, виділивши їй в натурі другий поверх дому, залишивши відповідачеві перший поверх; виділивши їй господарські споруди: душ, туалет, Ѕ частину замощення, Ѕ частину парканів; стягнути з відповідача 3341 гривню 73 копійки -різницю в вартості часток, а також 5000 гривень -половину вартості автомобіля.

ОСОБА_2 позов не визнав, звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому вказав, що у 1989 році, коли сторони по справі були у шлюбі, їм була надана земельна ділянка у садовому товаристві «Родничок», де вони почали будувати садовий будинок. В червні 1994 року сім'я розпалася, і рішенням суду шлюб був розірваний. У червні 1995 році сторони уклали договір про поділ спільного майна, згідно з яким садовий будинок із земельною ділянкою та автомобіль залишився у його, ОСОБА_2, власності, а квартира, майно в квартирі та гараж залишилися у відповідачки, ОСОБА_1 На час розлучення садовий будинок був недобудований, крім того, не придатний для постійного проживання в ньому. Він сам за свій рахунок і своїми силами в період тривалого часу обладнав його, зробив придатним для житла і став в ньому жити. На час припинення шлюбних відносин за сумісні кошти був побудований садовий будинок, який коштував в цінах на час подачі позову 40000 гривень, у зв'язку із чим він не заперечує заплатити половину вказаної суми, залишивши все домоволодіння в його власності. Також він не заперечує сплатити позивачці половину дійсної вартості автомобіля -в сумі 2500 гривень. Право Власності на будинок і автомобіль просить визнати за ним.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому, а позов ОСОБА_2 повному задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з 15 вересня 1977 року сторони перебували у шлюбі (т. 1 а.с. 18).

Рішенням Саксаганського районного суду від 4 грудня 1995 року шлюб був розірваний. Позивачкою була ОСОБА_1, яка вказувала, що шлюбні відношення припинені в травні 1995 року (т. 1 а.с. 24).

Ще до судового рішення про розірвання шлюбу сторони досягли згоди про розділ майна, згідно з якою автомобіль та дача залишилися у ОСОБА_2, а квартира та інше майно - у ОСОБА_1 (т.1 а.с. 25).

21 липня 1995 року ОСОБА_2 знявся з реєстрації із АДРЕСА_2, де зараз проживає ОСОБА_1, та зареєструвався у спірному будинку (т.1 а.с. 21).

Згідно рішенню загальних зборів садового товариства «Родничок»від 17 жовтня 1992 року садова ділянка, на який зараз знаходиться спірне домоволодіння за заявою ОСОБА_1 переоформлена на ОСОБА_2 (т.1 а.с. 22).

Дозвіл на переобладнання спірного домоволодіння у житловий будинок був отриманий ОСОБА_2 11 квітня 1997 року (т. 1 а.с. 26).

Згідно висновку експертизи вартість спірного домоволодіння складає 319453 гривні, роботи, що були виконані після червня 1994 року коштують 145478 гривень, тобто під час коли сторони були у шлюбі вартість спірного домоволодіння складала 173975 гривень (т. 4 а.с. 55-68).

Ці обставини підтверджуються вказаними аркушами справи, крім того, не заперечуються сторонами.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 не спростувала пояснення відповідача про вартість автомобіля, а тому позов в частині стягнення з відповідача половини вартості автомобіля підлягає задоволенню в межах визнаної ОСОБА_2 суми.

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 131, 179, 212 ч. 2, 218 ЦПК України, ст. ст. 60, 70, 71 СК України, ст. 3 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість її частки в домоволодінні, розташованого по АДРЕСА_1 в місті Кривому Розі, в сумі 72739 гривень 00 копійок, вартість частки автомобіля ВАЗ-21013 державний номер НОМЕР_1 в сумі 2400 гривень, а всього стягнути на її користь 75139 (сімдесят п'ять тисяч сто тридцять дев'ять) гривень

В інший частині ОСОБА_1 в позові відмовити.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 в місті Кривому Розі, і на автомобіль ВАЗ-21013 державний номер НОМЕР_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: К.Б. Філатов