"19" липня 2011 р. м. Київ К-9223/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
при секретарі Сперкач Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області на постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області про стягнення середнього заробітку, допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди,
У жовтні 2006 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області про стягнення середнього заробітку, допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 22 грудня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2007 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Зеленівську сільську раду Новотроїцького району Херсонської області виплатити ОСОБА_4 заробітну плату за 2,5 місяці у розмірі 2776,80 грн, допомогу на оздоровлення, встановлену колективним договором від 15 квітня 2004 року у розмірі середнього заробітку -1068, 00 грн. На відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення законного права ОСОБА_4 на отримання заробітної плати та допомоги на оздоровлення стягнуто з Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області 362,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правову допомогу у розмірі 184,45 грн.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої й апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працювала секретарем Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області.
У зв'язку з переобранням секретаря Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області розпорядженням голови Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області від 16 травня 2006 року №03 ОСОБА_4 звільнено з посади секретаря сільської ради після закінчення планової відпустки відповідно до ст.3 Закону України «Про відпустки», п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України з 16 травня 2006 року.
17 травня 2006 року ОСОБА_4, посилаючись на те, що не працює та керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», звернулась до Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області з заявою про призначення їй виплати заробітної плати на період працевлаштування. Її вимоги задоволено не було.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»від 07 червня 2001 року.
Відповідно до статті 7 зазначеного Закону правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) секретар сільської, селищної, міської ради обирається за пропозицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою з числа її депутатів та працює в раді на постійній основі.
Згідно з частини 2 статті 33 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Враховуючи положення зазначених нормативно-правових актів та те, що 01 серпня 2006 року позивач була прийнята на роботу, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заробітної плати за період з 16 травня 2006 року по 01 серпня 2006 року, тобто за період її працевлаштування.
Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення допомоги на оздоровлення.
Відповідно до частини 5 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Таки чином, допомога на оздоровлення виплачується лише в разі надання посадовій особі місцевого самоврядування щорічної відпустки.
Як вбачається з обставин справи, позивач зверталась до відповідача з заявою про надання з 14 квітня 2006 року щорічної відпустки.
Розпорядження Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області від 07 квітня 2006 року №11 позивачу надано відпустку на період 37 календарних днів з 14 квітня 2006 року з виплатою компенсації на оздоровлення.
Однак, як встановлено судами, така допомога ОСОБА_4 виплачена не була, а відповідач, всупереч вимогам статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірності своїх дій.
Обґрунтованими є і висновки судів в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанції і не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Зеленівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області про стягнення середнього заробітку, допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак