"21" липня 2011 р. м. Київ К-18927/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій,
У вересні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій. Зокрема, просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з 23 вересня 2006 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (в редакції Закону від 04.04.2006 року) згідно грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з 23 вересня 2006 року.
У касаційній скарзі відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу на військо-юридичному факультеті Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, з якої був звільнений в запас у серпні 2006 року.
23 вересня 2006 року позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до положень частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», оскільки пенсію позивача неправомірно обчислено з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»і це суперечить вимогам Конституції України та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однак, з такими висновками судів погодитись не можна.
Пунктом 30 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»зупинено на 2006 рік.
Статтею 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»встановлений порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців»від 04 квітня 2006 року назву Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також викладено в новій редакції й деякі положення Закону, зокрема статтю 43.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Вказані зміни набули чинності з 29 квітня 2006 року. Текст частини третьої статті 43 Закону змін не зазнав.
Проте, встановлений статтею 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, та вимоги пункту 30 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»щодо зупинення на 2006 рік дії частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»не були скасовані й підлягали застосуванню.
Суб'єкт владних повноважень, вирішуючи питання про призначення й обчислення пенсії позивачу у вересні 2006 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
При призначенні й обчисленні пенсії позивача відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства, а тому правові підстави для перерахунку пенсії і, відповідно, задоволення позивних вимог відсутні.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.