Справа № 2-5084/11
20 січня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Кругового О.О., при секретарі -Хоменко Н.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком, -
Позивач звернувся до суду з позовом та просив суд визнати ОСОБА_2, 1970року народження, такою, що втратила право користування житловим АДРЕСА_1, зобов"язати СГІРФО МВ УМВС України у Дніпропетровській області зняти її з реєстрації за зазначеною адресою.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги повністю, посилаючись на доводи наведені у позові та на свої пояснення надані у судовому засіданні.
Відповідачка в судове засідання вдруге не з'явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не проінформувала, заяву про розгляд справи без її участі суду не надала.
Представник третьої особи СГІРФО МВ УМВС України у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, повністю поклався на розсуд суду.
Таким чином, в порядку ч.2 ст.77 ЦПК України, суд визнає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин.
Позивачка в судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи в порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивачки, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
На підставі ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім»ї власника житла втрачає право користування ним при його відсутності без поважних причин понад один рік.
Як встановлено у судовому засіданні, позивачці на праві власності належить житловий АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.11.2001року (а.с.6).
Крім позивачки у будинку за вказаною адресою з 2009року зареєстрована відповідачка по справі ОСОБА_2, колишня невістка позивачки, відповідно довідки про склад сім»ї (а.с.9). Однак, відповідачка з моменту прописки не мешкає у зазначеному будинку, особистих її речей у ньому не має, добровільно відповідачка не бажає знятись з реєстрації за вищезазначеною адресою.
Зазначені обставини підтверджуються актом Привовчанської сільської ради від 28.11.2011року (а.с.7), а також підтвердили свідки, допитані в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що працює паспортистом Привовчанської сільради. АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, у ньому також прописана ОСОБА_2, яка є колишньою невісткою позивачки. Однак, остання вже декілька років не мешкає у спірному будинку за вищезазначеною адресою, особистих речей її не має, будинком не цікавиться. Відповідачка була прописана у будинку, так як за місцем її фактичного проживання не було правовстановлюючих документів.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні дала аналогічні пояснення.
З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються зібраними у справі доказами.
Отже, позивач, відповідно до ст.10 ЦПК України, довів за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини, того, що у АДРЕСА_1, відповідачка не проживає, а лише зареєстрована в ньому, її особистих речей та майна немає.
Таким чином, судом безспірно встановлено, що відповідачка у спірному житловому приміщенні не проживає без поважних причин понад одного року.
В зв"язку з чим, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання відповідачки, такою, що втратила право користування житловим приміщенням у житловому будинку за вищезазначеною адресою, однак у задоволені іншої частини позовних вимог необхідно відмовити за їх необгрунтованістю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 94,10грн., понесений позивачем при подачі позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком -задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, 1970року народження, такою, що втратила право користування житловим АДРЕСА_1.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 94 гривни 10 копійок.
У задоволені іншої частини позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги, а особи, які не були присутні при його оголошенні, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:О. О. Круговий