Справа № 2-3150/11
10 травня 2011 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Балковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи -приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню, -
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на те, що 03.10.2006 року між нею та Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк України» (нині ПАТ «ОТП Банк») був укладений кредитний договір № СL-300/2080/2006. З метою забезпечення повного та своєчасного виконання нею боргових зобов'язань по даному кредитному договору, 03.10.2006 року між нею та відповідачем був укладений договір застави автотранспортного засобу № PCL -300/2019/2006, а саме - легкового автомобіля CHEVROLET TACUMA UF75Z, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску -2005, колір -бордовий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, тип -легковий -універсал -В, свідоцтво про реєстрацію ТЗ -НОМЕР_3, видане РЕВ 1-го МРВ ДАІ м. Дніпропетровська 30.09.2006 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2-3-712. 02.08.2010 року на вимогу ПАТ "ОТП Банк" приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі №6864) про звернення стягнення на рухоме майно -вказаний автомобіль, який належить на праві власності ОСОБА_1, з метою задоволення вимог ПАТ "ОТП Банк" щодо стягнення з неї боргових зобов"язань по кредитному договору №СL-300/2080/2006 від 03.10.2006 року, а саме: - 7635,88 доларів США -залишок заборгованості по кредиту, - 272, 80 доларів США - процентів за користування кредитом за період з 04.03.2010 року по 05.07.2010 року; 1785,02 доларів США - пеня за порушення зобов'язання за період з 12.07.2009 року по 05.07.2010 року; 1700 грн. -витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису, а всього 78209,46 грн.
10.08.2010 року державним виконавцем Індустріального ВДВС ДМУЮ Ванжою О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_2 від 02.08.2010 року про звернення стягнення на належний їй автомобіль з метою стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" 78209,46 грн. заборгованості за кредитним договором №СL-300/2080/2006 від 03.10.2006 року.
Вона вважає вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки Законами України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та «Про заставу»не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду. Окрім того,вчинивши виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 88 Закону "Про нотаріат" про безспірність заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов"язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчих написах зроблено банком одноособово без урахування думки та позиції позичальника та не відповідає дійсній сумі заборгованості, жодна із наведених у виконавчому напису нотаріуса сум заборгованості не відповідає дійсності. В тексті виконавчого напису приватним нотаріусом ОСОБА_2 не вказано жодних документів, підтверджуючих суму безспірної заборгованості та підтверджуючих факт настання кінцевого терміну виконання зобов'язань чи факт прострочення виконання зобов'язання забезпеченого заставою. Таким чином, у порушення ст.ст. 87,88 Закону "Про нотаріат", розділу 1 Постанови №1172 від 29.06.99 року, приватний нотаріус допустила вчинення виконавчого напису за наявності у боржника спору з кредитором стосовно суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування та пені, який виник на підставі кредитного договору, при цьому нотаріус не взяв до уваги, що за умовами кредитного договору строк виконання зобов'язань не настав, про що прямо прописано в кредитному договорі. Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02.08.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 6864, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2
В судовому засіданні представники позивача, посилаючись на обставини, викладені в позові, позовні вимоги підтримали.
В судовому засіданні представник відповідачів заперечували проти позову, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення.
Представники третіх осіб в судове засідання не з»явилися, про день, час та місце його проведення повідомлені належним чином. Нотаріус надала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Вислухавши сторони? дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, 03.10.2006 року між позивачкою та Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк України»був укладений кредитний договір № СL-300/2080/2006, за яким позивачка отримала в кредит 17 735,00 доларів США із строком повернення 03.10.2012 року з процентною ставкою 10,99% річних. 03.10.2006 року між позивачкою та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до вказаного кредитного договору.
Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», яке є правонаступником Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна».
З метою забезпечення повного та своєчасного виконання позивачкою боргових зобов'язань по даному кредитному договору 03.10.2006 року між нею та відповідачем був укладений договір застави автотранспортного засобу № PCL -300/2019/2006, а саме - легкового автомобіля CHEVROLET TACUMA UF75Z, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску -2005, колір -бордовий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, тип -легковий -універсал -В, свідоцтво про реєстрацію ТЗ -НОМЕР_3, видане РЕВ 1-го МРВ ДАІ м. Дніпропетровська 30.09.2006 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2-3-712.
02.08.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6864, про звернення стягнення на рухоме майно -належний позивачці вказаний автомобіль з метою задоволення вимог ПАТ "ОТП Банк" щодо стягнення з неї боргових зобов"язань по зазначеному кредитному договору №СL-300/2080/2006 від 03.10.2006 року в загальному розмірі в гривневому еквіваленті 78 209,46 грн., а саме: 7635,88 доларів США - залишок заборгованості по кредиту, - 272, 80 доларів США -процентів за користування кредитом за період з 04.03.2010 року по 05.07.2010 року; 1785,02 доларів США -пеня за порушення зобов'язання за період з 12.07.2009 року по 05.07.2010 року; 1700 грн. -витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису.
10.08.2010 року державним виконавцем Індустріального ВДВС ДМУЮ Ванжою О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису про звернення стягнення на вказаний автомобіль з метою стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" зазначеної суми заборгованості за кредитним договором №СL-300/2080/2006 від 03.10.2006 року.
12.11.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ПАТ «ОТП Банк»був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким в зв»язку з укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н від 12.11.2010 року, укладеним між ними, ТОВ «ОТП Факторинг Україна»передані права вимоги за вищезазначеним кредитним договором. При цьому сторони домовилися про те, що ПАТ «ОТП Банк»передає та відступає ТОВ «ОТП Факторинг Україна»сукупність належних йому прав за договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно та до ТОВ «ОТП «Факторинг Україна»переходять всі права ПАТ «ОТП Банк»як сторони у зобов»язаннях, що виникли на підставі договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором.
Суд вважає, що вказаний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису здійснюється за рішенням суду або третейського суду на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором.
Порядок звернення стягнення на предмет застави (рухоме майно), яке є забезпечувальним обтяженням, регулюється Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Згідно до ст. 1 цього Закону - цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановленого з метою забезпечення виконання зобов'язань та виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Відповідно до положень цього Закону до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України (453-15), що виникає на підставі договору.
Згідно ч.1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обирати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов"язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою -покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Отже, вказаними положеннями закону не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду. Крім того, частинами 1,3 розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовується в частині, що не суперечить цьому закону.
Частиною 1 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачена можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом, проте ч. 1 ст. 24 Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку , встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом, тобто вказаним законом не передбачено такого позасудового засобу звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.
Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору застави автотранспортного засобу № PCL -300/2019/2006 від 03.10.2006 року, укладеного між позивачкою та відповідачем, зазначений автомобіль CHEVROLET TACUMA UF75Z, реєстраційний № НОМЕР_1, був переданий позивачем у заставу АКБ «Райффайзенбанк Україна»для забезпечення повного та своєчасного виконання своїх зобов»язань за кредитним договором № CL -300/2080/2006 від 03.10.2006 року, тому зазначена застава є забезпечувальним обтяженням.
У підпункті «б»п.6.4. Договору застави автотранспортного засобу сторони передбачили, що заставодержатель має право на власний розсуд здійснити один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави: передача предмета застави у власність в рахунок виконання боржником фактичних вимог заставодержателя; продаж заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Таким чином, вказаним договором застави не передбачено такого досудового способу звернення стягнення на заставлене рухоме майно, як виконавчий напис нотаріуса, тому звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження можливе лише на підставі рішення суду, а не шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п.284 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п.п. «б»ч.2 п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш трьох років.
Судом встановлено, що на час вчинення виконавчого напису нотаріусом між сторонами, починаючи з липня 2009 року, існував спір про розмір заборгованості позивачки перед банком після підвищення банком з 04.05.2009 року фіксованої процентної ставки за кредитним договором з 10,99% до 20,74%, що в свою чергу збільшило суму строкового платежу та про що позивачці стало відомо на початку липня 2009 року. Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивачка в період з 03.07.2009 по березень 2010 року неодноразово зверталася до банку з письмовими зверненнями з проханням скасувати рішення про підвищення фіксованої процентної ставки, а саме -03.07.2009, 24.07.2009, 14.08.2009, 12.10.2009, 04.03.2010 року, що не заперечувалося в судовому засіданні представником відповідачів та підтверджено матеріалами справи.
Наявність на час оспорюваного виконавчого напису між сторонами кредитного договору спора щодо суми заборгованості підтверджується зверненням позивачки в грудні 2010 року до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із позовними вимогами про визнання незаконним підвищення у односторонньому порядку фіксованої процентної ставки за період з 04.05.2009 по 27.07.2009 р. з 10,99% до 20,74% річних і з 10,99% до 12,99% річних за період з 28.07.2009 року; про визнання недійсним кредитного договору, договору застави та договору поруки від 03.10.2006 року, які були прийняти судом та за якими розглядається цивільна справа.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню і виконавчий напис від 02.08.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 6864, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 належить визнати таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02.08.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 6864, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя Т.О. Кудрявцева