"14" липня 2011 р. м. Київ К-25392/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року у справі за його позовом до Харківського університету Повітряних Сил про стягнення грошової компенсації за речове майно,
У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Харківського університету Повітряних Сил про стягнення грошової компенсації за речове майно в розмірі 4201 грн 70 коп.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Харківського університету Повітряних Сил щодо незабезпечення ОСОБА_4 за час проходження військової служби речовим майном. Стягнуто з Харківського університету Повітряних Сил на користь ОСОБА_4 грошову компенсації замість належного до видачі станом до 11.03.2000 року речового майна у сумі 587 грн 47 коп. Зобов'язано Харківський університет Повітряних Сил видати ОСОБА_4 належне до видачі після 11.03.2000 року речове майно в натурі на суму 3614 грн 23 коп, згідно довідки №370 від 07.12.2005 року, а в разі відсутності його вартість стягнути з Харківського університету Повітряних Сил на користь ОСОБА_4
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання Харківського університету Повітряних Сил видати ОСОБА_4 належне до видачі після 11.03.2000 року речове майно в натурі на суму 3614 грн 23 коп., а в разі відсутності майна - стягнути з Харківського університету Повітряних Сил його вартість. Прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні позову в частині стягнення 3614 грн 23 коп. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2008 року залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, а позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу в Харківському університеті Повітряних Сил, з якої 02.12.2005 року був звільнений у відставку та виключений зі списків особового складу університету. В період проходження служби він знаходився на речовому забезпеченні в Харківському університеті Повітряних Сил, яким повністю не забезпечувався. Відповідно до довідки №370 від 07.12.2005 року, що була видана після звільнення позивача зі служби, сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна складала 4201 грн 70 коп.: 587 грн 47 коп. - за період до 11.03.2000 року та 3614 грн 23 коп. - за період після 11.03.2000 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача невиплаченої грошової компенсації за речове майно в сумі 3614 грн 23 коп., суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що позивач не має права на отримання грошової компенсації за невидане після 11.03.2000 року і до часу звільнення речове майно.
Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Цей Закон набув чинності з 11.03.2000 року.
Таким чином, зазначеною нормою було зупинено право позивача на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна, а тому відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судом було неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 2321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року у справі за його позовом до Харківського університету Повітряних Сил про стягнення грошової компенсації за речове майно -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.