"14" липня 2011 р. м. Київ К-14198/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок доплати до пенсії, -
У жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2009 року, позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивачу відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн щомісячно з 09 липня 2007 року.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 місто Біла Церква Київської віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату (ст. 39).
Дію вказаної норми статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V.
Зупинення дії абзаців другого, третього, четвертого частини першої статті 39, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 09 липня по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Судами встановлено, що на виконання статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу УПФУ у м. Білій Церкві Київської області щомісяця виплачувалися передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи цей спір, суди першої та апеляційної інстанцій, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин, правильним є висновок судів щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Разом з тим стаття 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково зазначив, що перерахунок доплати до пенсії позивачу згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення з 09 липня 2007 року слід проводити на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн.
Розмір мінімальної заробітної плати у вказаний період визначався Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (зі змінами внесеними Законом України N 749-V від 15 березня 2007 року) та, відповідно, становив з 01 липня 2007 року 440 грн, а з 01 жовтня 2007 року 460 грн.
На зазначені порушення суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не виправив їх.
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та зміну судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2009 року скасувати.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2007 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
“Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_4 з 09 липня 2007 року відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік.”
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.