"14" липня 2011 р. м. Київ К/9991/10798/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії,
У січні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року позов задоволено частково.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року відмовлено відповідачу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишено без розгляду.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно із частиною 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, заява про апеляційне оскарження постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року відповідачем не подавалась, а апеляційну скаргу подано 18 червня 2009 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. В апеляційній скарзі відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не було наведено причин пропуску такого строку.
Крім цього, посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що копію постанови суду першої інстанції ним було отримано лише 22 травня 2009 року, а тому апеляційну скаргу подано за межами встановленого законом строку на апеляційне оскарження є безпідставними, оскільки апеляційну скаргу було подано з пропуском строку, передбаченого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, не лише з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, але й, враховуючи посилання відповідача, з дня отримання його копії.
Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.