"14" липня 2011 р. м. Київ К-367/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року у справі за позовом Роменського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 травня,
У квітні 2008 року Роменський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік в розмірі 1175 грн.
Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2008 року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є учасником війни та відповідно до вимог статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 05 травня одержує щорічну разову грошову допомогу.
У 2007 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 55 грн з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачу було недоплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у 2007 році, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Однак, з такими висновками судів погодитись не можна.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року.
Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) встановлено, що щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 зазначеного Закону передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до вимог статті 17 Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законами України про Державний бюджет України встановлювався на відповідний рік розмір щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України 2007 рік”, яким встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з 09 липня 2007 року.
Для правильного вирішення спору щодо дій відповідача по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році, їх слід розглядати з огляду на те, яка норма: Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” або Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була діюча на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів.
Як вбачається з обставин справи та встановлено судами, такі виплати позивачу були проведені у квітні 2007 року, тобто в період дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії в часі і у суб'єкта владних повноважень після їх прийняття не виникло додаткових зобов'язань по перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня.
Таким чином, виплативши позивачу разову грошову допомогу до 05 травня за 2007 рік у розмірі, встановленому Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, у відповідності до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення суду першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради задовольнити частково.
Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову Роменського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 травня відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.