"19" липня 2011 р. м. Київ К-7165/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
при секретарі Сперкач Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 01 березня 2007 року у справі за його позовом до Тернопільської міської ради, третя особа -комунальне підприємство «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя», про визнання незаконним розпорядження Тернопільського міського голови про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
У вересні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Тернопільської міської ради, третя особа -комунальне підприємство «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя», про визнання незаконним розпорядження Тернопільського міського голови про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 01 березня 2007 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Тернопільську міську раду внести зміни до трудової книжки ОСОБА_4, зазначивши дату звільнення позивача з роботи 22.08.2006 року. В решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з 02 липня 2003 року працював директором комунального підприємства «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя»за контрактом, укладеним між ним та головою Тернопільської міської ради.
У зв'язку із закінченням строку дії контракту, розпорядженням голови Тернопільської міської ради від 27 липня 2006 року №138-к позивача було звільнено з посади директора комунального підприємства «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя»23 липня 2006 року за п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України (закінчення строку трудового договору).
Як вбачається з матеріалів справи, спір розглянуто Тернопільським міськрайонним судом та апеляційним судом Тернопільської області в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що розгляд даної справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України є помилковим.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції на час розгляду справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( частина 1 пункт 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
У пункті 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України наведено визначення терміну "публічна служба", що вживається в цьому Кодексі, - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади АРК, органах місцевого самоврядування.
Враховуючи, що посада директора комунального підприємства «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя»не відноситься до посад, перебування на якій за своїм змістом полягає у виконанні завдань і функцій держави, тобто не відноситься до державної служби (не «публічна служба»), а комунальне підприємство «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя», в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, не є суб'єктом владних повноважень, то даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене та враховуючи, що відкриття провадження у цій справі та її розгляд помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалені у справі судові рішення, у відповідності до положень частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 01 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради, третя особа -комунальне підприємство «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя», про визнання незаконним розпорядження Тернопільського міського голови про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди скасувати, а провадження у справі закрити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак