"07" липня 2011 р. м. Київ К-3333/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року у справі за його позовом до управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії ,
У лютому 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення, перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з моменту її призначення.
Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2007 року позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року скасовано постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу в органах Служби безпеки України, з якої був звільнений у запас в грудні 2006 року. Позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку було призначено з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, пунктом 30 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»зупинено на 2006 рік.
Статтею 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»встановлений порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців»від 04 квітня 2006 року назву Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також викладено в новій редакції й деякі положення Закону, зокрема статтю 43.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Вказані зміни набули чинності з 29 квітня 2006 року. Текст частини третьої статті 43 Закону змін не зазнав.
Проте, встановлений статтею 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, та вимоги пункту 30 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»щодо зупинення на 2006 рік дії частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»не були скасовані й підлягали застосуванню.
Суб'єкт владних повноважень, вирішуючи питання про призначення й обчислення пенсії позивачу у грудні 2006 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
При призначенні й обчисленні пенсії позивача відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2008 року у справі за його позовом до управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.