"05" липня 2011 р. м. Київ К-4992/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
при секретарі Сперкач Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області на постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У березні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2008 року, позов задоволено. Визнано незаконним розпорядження Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 20.12.2006 року про звільнення ОСОБА_4 за п.3, 4 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_4 на посаді землевпорядника Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області з 21.12.2006 року. Стягнуто з Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_4 4086,46 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, визначено без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої й апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 22.05.2003 року працював на посаді спеціаліста-землевпорядника Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Враховуючи систематичне порушення трудової дисципліни, несвоєчасне виконання службових обов'язків, відсутність на робочому місці, недбале ставлення до своїх обов'язків та роботи, з урахуванням розпорядку роботи Топорівської сільської ради, розпорядження №39 від 05.06.2006 року, рішення сесії №35 від 29.10.2006 року, рішення виконкому №25 від 23.05.2006 року, актів та власного пояснення землевпорядника, розпорядженням сільського голови В.І. Сопотика від 20.12.2006 року ОСОБА_4 звільнено з посади спеціаліста-землевпорядника Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області з 21.12.2006 року згідно статті 40 п.3,4 КЗпП України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивача із займаної посади було проведено з порушенням норм Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Статтею 43 Кодексу законів про працю України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, голова Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області Сопотика В.І. звертався до профспілкового комітету працівників Городенківської районної державної адміністрації та районної ради з вимогою надати згоду на звільнення спеціаліста-землевпорядника Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4, на що отримав відмову, зафіксовану протоколом №17 від 18.12.2006 року. Від отримання зазначеного рішення голова Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області Сопотика В.І. відмовився, про що було складено відповідний Акт, який 20.12.2006 року був направлений факсом в сільську раду.
Однак, незважаючи на відмову виборного органу первинної профспілкової організації у наданні згоди на звільнення та направлення її власнику у встановлений законом строк, позивача було звільнено із займаної посади, тобто з порушення зазначених вище вимог трудового законодавства.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не надав суду належних доказів систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім цього, вирішуючи спір, не підтвердився факт відсутності позивача на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про неправомірність дій суб'єкта владних повноважень при звільненні позивача з роботи та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
З огляду на викладене, оскаржувані судові рішенні є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак