"05" липня 2011 р. м. Київ К-5945/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
при секретарі Сперкач Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини А-1382 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 07 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А-1382 про скасування постанови житлової комісії,
У грудні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до військової частини А-1382 про скасування постанови житлової комісії від 18.01.2005 року, якою його було знято з обліку на позачергове отримання житла.
Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 11 січня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 07 березня 2007 року скасовано постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 11 січня 2007 року, позов задоволено. Скасовано рішення житлової комісії військової частини А-1382 смт. Маньківка Черкаської області від 18.01.2005 року в частині зняття ОСОБА_4 з обліку на позачергове отримання житла. Зобов'язано військову частину А-1382 відновити право ОСОБА_4 на перебування на обліку на позачергове отримання житла.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А-1382, що знаходиться в смт. Маньківка Черкаської області. З лютого 1994 року він перебував у черзі на отримання житла.
Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України-першого заступника Міністра оборони України від 23.11.1998 року №0358 ОСОБА_4 звільнено з військової служби у запас за пунктом 65, підпункт «в»(за станом здоров'я) Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, введеного в дію наказом Міністра оборони України від 30.06.1993 року №141.
У вказаному наказі про звільнення також було зазначено, що позивач підлягає направленню на облік до Тетіївського РВК Київської області та залишається на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду військової частини А-1382.
Наказом командира військової частини А-1382 від 22.02.1999 року №16 ОСОБА_4 з 22.02.1999 року виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення на направлено в Маньківський РВК Черкаської області.
Рішенням житлової комісії військової частини А-1382, оформленого протоколом №1 від 18.01.2005 року, позивача було знято з обліку на позачергове отримання житла. Дане рішення прийнято на підставі довідки Тетіївського РВК Київської області від 08.11.2004 року №689, якою підтверджувався факт постійного місця проживання ОСОБА_4 в с. Денихівка, Тетіївського району Київської області.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно у відповідності до статті 40 Житлового кодексу Української РСР та пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року №470.
Задовольнивши позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зняття позивача з обліку на позачергове отримання житла було проведено з порушенням закону.
Відповідно до частини 2 статті 40 Житлового кодексу Української РСР (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку, зокрема, виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.
Пунктом 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року №470, передбачено, що громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку, зокрема, виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР.
Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та відносини у цій галузі регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»від 20.12.1991 року №2011-XII.
Відповідно до пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок та працівників (невійськовослужбовців) Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин встановлювався Положенням про порядок забезпечення житловою площею у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року №20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1995 року за №43/579.
Відповідно до пункту 37 зазначеного Положення військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині (у випадку її розформування - військових комісаріатах) і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.
Якщо такий військовослужбовець обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку прописки, інший населений пункт, відповідний командир військової частини за проханням військовослужбовця за 3 роки до звільнення у запас або у відставку за віком подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційної частини району необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення КЕЧ району про зарахування такого військовослужбовця до черги на отримання житла у військовому комісаріаті він знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби. Він також може скористатися правом отримати житло після звільнення з військової служби від виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, відповідач мав право знімати позивача з квартирної черги у зв'язку із виїздом на проживання до іншого населеного пункту лише у випадку подачі позивачем за 3 роки до звільнення заяви про зняття його з квартирного обліку у зв'язку із зарахуванням на квартирний облік за місцем нового проживання.
Як встановлено судами, такої заяви позивач не подавав і на квартирному обліку в Тетіївському РВК Київської області не перебуває, житлом не забезпечувався.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неправомірність дій суб'єкта владних повноважень при знятті позивача з черги на отримання житла у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу військової частини А-1382 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Черкаської області від 07 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А-1382 про скасування постанови житлової комісії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак