"23" червня 2011 р. м. Київ К-693/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини А2502 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А2502 про стягнення невиплаченої грошової компенсації за речове майно,
У квітні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до військової частини А2502 про стягнення невиплаченої грошової компенсації за речове майно в сумі 4790,26 грн.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А2502, з якої звільнений у жовтні 2004 року. Після звільнення зі служби йому не було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 4790,26 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Однак, колегія суддів з такими висновками судів погодитись не може.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Цей Закон набув чинності з 11.03.2000 року.
Таким чином, зазначеною нормою було зупинено право позивача на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна, а тому відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і правові підстави для задоволення позову відсутні.
З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу військової частини А2502 задовольнити.
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2007 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до військової частини А2502 про стягнення невиплаченої грошової компенсації за речове майно відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.