"23" червня 2011 р. м. Київ К-14243/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини А1349 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2007 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, треті особи -командування повітряних сил Збройних Сил України, військова частина А1349, про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення та грошової компенсації за неотримане речове майно і продовольчі пайки,
У липні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, треті особи - командування повітряних сил Збройних Сил України, військова частина А1349, про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення та грошової компенсації за неотримане речове майно і продовольчі пайки.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2007 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2008 року скасовано постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2007 року, позов задоволено частково. Зобов'язано військову частину А1349 виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 3865,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі військова частина А1349, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А1349, з якої у серпні 2004 року був звільнений у відставку за станом здоров'я. Під час проходження служби позивач перебував на фінансовому та продовольчому забезпеченні у вказаній військовій частині. Після звільнення зі служби йому не було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно та неотримане продовольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року до часу звільнення.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та постанови Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»від 28.10.2004 року №1444.
Однак, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Цей Закон набув чинності з 11.03.2000 року.
Таким чином, зазначеною нормою було зупинено право позивача на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна та продовольчих пайків, а тому відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і правові підстави для задоволення позову у вказаній частині відсутні.
Посилання позивача в обґрунтування свої позовних вимог на постанову Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»від 28.10.2004 року №1444 є безпідставними, оскільки нею визначено порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, а не поновлено право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного речового майна, що було призупинено Законом України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000 року.
Крім цього, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, є позовні вимоги в частині стягнення грошового забезпечення з урахуванням недоплаченої, на думку позивача, надбавки за безперервну службу, яка передбачена Указом Президента України “Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу” від 05.05.2003 року №389. Зазначений Указ обмежує лише верхній граничний розмір надбавки за вислугу років і надає право, а не зобов'язує її встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.
З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу військової частини А1349 задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2007 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2008 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, треті особи -командування повітряних сил Збройних Сил України, військова частина А1349, про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення та грошової компенсації за неотримане речове майно і продовольчі пайки відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.