"16" червня 2011 р. м. Київ К-2706/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2007 року у справі за його позовом до управління Західного оперативного командування про стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення,
У березні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Західного оперативного командування про стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року по 07.12.2006 року.
Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 18 червня 2007 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2007 року скасовано постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 18 червня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А0268 управління Західного оперативного командування, з якої у грудні 2006 року був звільнений. Під час проходження служби перебував на фінансовому та продовольчому забезпеченні у вказаній військовій частині. Після звільнення зі служби йому не було виплачено грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року до часу звільнення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та постанов Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року №316 та від 29.03.2002 року №426.
Відмовивши у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість цих вимог.
Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Цей Закон набув чинності з 11.03.2000 року.
Таким чином, зазначеною нормою було зупинено право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного продовольчого забезпечення, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2007 року у справі за його позовом до управління Західного оперативного командування про стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак