"16" червня 2011 р. м. Київ К-6195/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року та увалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 травня,
У вересні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2005-2007 роки.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2008 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача та стягнуто з нього на користь позивача недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2007 рік в розмірі 2888, 00грн.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом війни II групи та відповідно до вимог статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 05 травня має право на одержання щорічної разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
У 2005 та 2006 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 330 грн з врахуванням обмежень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” відповідно, а в 2007 році -в розмірі 360 грн з врахуванням обмежень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року.
Частиною 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що інвалідам війни 2 групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законами України про Державний бюджет України встановлювався на відповідний рік розмір щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2005 та 2006 роки, оскільки в цей період застосуванню підлягали розміри виплат, встановлені Законом України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Ці закони були прийняті пізніше Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та були чинними протягом 2005 та 2006 року на період проведення спірних виплат і Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалась.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачу було неправомірно недоплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у 2007 році, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Однак, колегія суддів вважає, що таких висновків суди прийшли по недостатньо з'ясованим і перевіреним обставинам справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України 2007 рік”, яким встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з 09 липня 2007 року.
Для правильного вирішення спору щодо дій відповідача по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році їх слід розглядати з урахуванням того, яка норма: Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” або Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була діюча на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів.
Проте, судами попередніх інстанцій не встановлено дату нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році.
Від встановлення вказаних обставин залежить визначення того, чи були порушені права позивача у зазначений період.
Оскільки суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а допущені порушення призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року та увалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2008 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 травня направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
В.І. Співак