14 червня 2011 року м. Київ Н-1077/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Чалого С.Я.
Суддів: Васильченко Н.В.
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Черпіцької Л.Т.
секретар
судового засідання Мудренко А.О.
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Ізобільненської сільської ради АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом Ізобільненської сільської ради АР Крим до Верховної Ради України, третя особа -Алуштинська міська рада, про визнання нечинною постанови ,-
У листопаді 2007 року Ізобільненська сільська рада АР Крим звернулася до суду з позовом до Верховної Ради України, третя особа -Алуштинська міська рада, про визнання нечинною постанови про включення у межі міста Алушта АРК 110,0 га земель, посилаючись на те, що вона порушує права територіальної громади.
Постановою господарського суду АР Крим від 17 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року, позовні вимоги Ізобільненської сільської ради АР Крим задоволено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року зазначені вище судові рішення скасовані, та ухвалено по справі нове рішення, яким у позові Ізобільненської сільської ради АР Крим до Верховної Ради України, третя особа -Алуштинська міська рада, про визнання нечинною постанови відмовлено.
Ізобільненська сільська рада АР Крим в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року просить скасувати зазначену постанову Вищого адміністративного суду України та постановити нову ухвалу про залишення в силі постанови господарського суду АР Крим від 17 грудня 2007 року та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року.
Як на нововиявлені обставини заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2010 року, якою задоволено заяву Верховної Ради України про відмову від касаційної скарги. Позивач зазначає, що розгляд цієї касаційної скарги стосувався відновин з приводу прийняття Верховною Радою України Постанови №2754-ІV від 06.07.2005р., так як однією з вимог касаційної скарги Верховної Ради України була передача справи про визнання нечинною постанови №2754-ІV від 06.07.2005р. для розгляду по суті до Печерського районного суду м. Києва.
Крім того, заявник посилається на те, що 09 грудня 2010 року в судовому засіданні у Алуштинському міському суді АР Крим у справі за позовом ОСОБА_5 до Ізобільненської сільської ради АР Крим, проект землеустрою щодо встановлення меж міста Алушта розробляється тільки у наступний час. Як зазначає заявник ці відомості були вказані у листі республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим №5221/10-25-90 від 12.07.2010 року.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява Ізобільненської сільської ради АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення ВАСУ задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 125 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Закріплюючи принцип обов'язковості судового рішення, яке набрало законної сили, законодавець разом з тим допускає перегляд судом ухваленого ним рішення за нововиявленими обставинами з метою виправлення помилки, допущеної при вирішенні справи внаслідок незнання про існування істотних для справи обставин, які існували на момент ухвалення судового рішення.
Підставою перегляду судових рішень у порядку, передбаченому главою 4 розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути лише обставини, передбачені в ст. 245 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
- істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
- встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
- встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто, такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
Заявник же в своїй заяві посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2010 року, яка була постановлена після розгляду справи Вищим адміністративним судом України, тобто, на рішення, якого під час розгляду справи не існувало.
Крім того, оцінка позивачем вищезазначених обставин справи як нововиявлених не відповідає правильному застосуванню пункту 1 частини 2 статті 245, частини 2 статті 249 КАС України, за змістом яких такою є обставина, яка існувала на момент розгляду справи, не була і не могла бути відома стороні і суду під час розгляду справи, та незнання про існування якої призвело до помилкового вирішення справи.
Отже, обставини, на які посилається заявник, в силу ст. 245 КАС України не являються нововиявленими, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заяву Ізобільненської сільської ради АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Заяву Ізобільненської сільської ради АР Крим про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року у справі №2-3/16195-2007А за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.