"09" червня 2011 р. м. Київ К-55916/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії,
У березні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.11.2006 року. Крім цього просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з проведенням компенсації та індексації.
Постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 25 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька неправомірними та зобов'язано відповідача перерахувати основну та додаткову пенсію позивачу відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а додаткову пенсії із розрахунку 75 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.11.2006 року. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року змінено постанову Калінінського районного суду міста Донецька від 25 травня 2009 року. В абзаці другому та третьому резолютивної частини постанови після слів «з 01.11.2006 року»вказано «по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 віднесений до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом другої групи, має право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Звернувшись до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач отримав відмову.
Відповідно до статті 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 2 групи призначається у розмірі -75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема по 2 групі інвалідності, -8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (стаття 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць: з 01.01.2006 року -350 грн; з 01.04.2006 року -359 грн; з 01.10.2006 року -366 грн; з 01.01.2007 року -380 грн, з 01.04.2007 року -406 грн; з 01.10.2007 року -411 грн.
Крім того, частиною третьою статті 62 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік” установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410, 06 грн. та 415, 11 грн.
Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік” затверджено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць: з 01.01.2008 року - 470 грн.; з 01.04.2008 року - 481 грн.; з 01.07.2008 року -482 грн.; з 01.10.2008 року -498 грн.
Отже, для позивача як інваліда II групи, особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись виходячи із наведених розмірів.
Враховуючи загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Також слід зазначити наступне.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:
текст ст. 50 закону викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»;
текст ст. 54 закону викладено у такій редакції: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що у 2008 році саме з 22 травня -дня прийняття Конституційним судом України рішення № 10-рп/2008 - у відповідача виникло зобов'язання перерахувати позивачу державну та додаткову пенсію у розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону до 01 січня 2008 року.
Крім цього, враховуючи положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»та те, що на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій належна позивачу пенсія нарахована не була, колегія суддів погоджується з висновками судів про безпідставність позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з проведенням компенсації та індексації.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.