"09" червня 2011 р. м. Київ К-28376/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Співака В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у справі за його позовом до управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги,
У листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік в розмірі 1750 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій та відповідно до вимог статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 05 травня одержує разову грошову допомогу.
У 2007 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 280 грн з врахуванням обмежень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач - управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року.
Статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законами України про Державний бюджет України встановлювався на відповідний рік розмір щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України 2007 рік”, яким встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з 09 липня 2007 року.
Для правильного вирішення спору щодо дій відповідача по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році їх слід розглядати через призму того, яка норма: Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” або Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була діюча на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у 2007 році виплата вказаної допомоги позивачу була проведена до 05 травня 2007 року, тобто в період дії Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, до прийняття Конституційним судом України рішення № 6-рп/2007.
Рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії в часі і у суб'єкта владних повноважень після їх прийняття не виникло додаткових зобов'язань по перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Таким чином, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у справі за його позовом до управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Співак В.І.