"21" квітня 2011 р. м. Київ К-19174/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С. В.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Ліпського Д.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 31 травня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії, -
У листопаді 2006 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 31 травня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року, позов задоволено частково.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої й апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 віднесена до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи, отримує пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Обчислення пенсії позивача проводилось виходячи із розмірів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 19 березня 1996 року №342, від 26 липня 1996 року №831, від 3 січня 2002 року №1.
13.10.2006 року ОСОБА_4 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, отримала відмову.
Відповідно до статті 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема по 3 групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (стаття 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць: з 01.01.2006 року -350 грн; з 01.04.2006 року -359 грн; з 01.10.2006 року -366 грн; з 01.01.2007 року -380 грн, з 01.04.2007 року -406 грн; з 01.10.2007 року -411 грн.
Крім того, частиною третьою статті 62 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік” установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410, 06 грн. та 415, 11 грн.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області залишити без задоволення, а постанову Стахановського міського суду Луганської області від 31 травня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О. І.
Судді Білуга С. В.
Загородній А.Ф.
Заїка М. М.
Ліпський Д.В.