18 серпня 2011 р.Справа № 2а-11827/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2011р. по справі № 2а-11827/10/2070
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0002131702/0 від 22.06.2010р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2011р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом при розгляді справи не були взяті до уваги фактичні обставини, порушено норми матеріального і процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи і обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ФОП ОСОБА_1, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію, набув статусу фізичної особи - підприємця, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції Московського району м. Харкова. У перевіряє мий період позивач здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування, згідно з реєстраційними даними видом діяльності визначено - виробництво верхнього одягу.
Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
Судом першої інстанції також встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 12.04.2010р. по 30.04.2010р.
Результати перевірки оформлені актом №6887/172/НОМЕР_1 від 07.06.2010 року, в якому зафіксовані порушення: пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а саме здійснення виготовлення верхнього одягу громадянами, відомості про яких не внесено в заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, що призвело до заниження єдиного податку у розмірі 1400,00 грн.; пункту 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", внаслідок чого з 3 кварталу 2010 року ФОП ОСОБА_1 повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
За результатами перевірки та на підставі зазначених висновків акту перевірки, ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0002131702/0 від 22.06.2010 року, яким позивачу визначено зобов'язання з єдиного податку на суму 1400,00 грн. (в тому числі за основним платежем на суму 1400,00 грн.).
Як вбачається із акту перевірки №6887/172/НОМЕР_1 від 07.06.2010 року, за результатами проведеного 12 квітня 2010 року обстеження місця здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено, що виготовлення верхнього одягу в приміщені, яке орендує підприємець здійснювали 14 найманих працівників, з якими не були укладені трудові договори та на яких не були оформлені довідки про трудові відносини з платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, регулюється Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998р. (у редакції Указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99).
Статтею 1 Указу №727/98 від 03.07.1998р., установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
При цьому, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку (стаття 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва").
За приписами положень абз.4 статті 2 Указу, у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи заяв працівників про прийняття на роботу (без зазначення дати), їх письмових пояснень та письмових пояснень ФОП ОСОБА_1, вищезазначені 14 громадян були прийняті на роботу для виконання роботи швачок з випробувальним терміном.
Окремо слід відзначити, що заява ФОП ОСОБА_1, складена останньою власноручно та підписана нею, свідчить про прийняття нею на роботу вказаних працівників з випробувальним терміном та оплатою їм заробітної плати в розмірі 844 грн. на місяць (а.с. 60).
Колегія суддів відзначає, що приписами статті 21 Кодексу законів про працю визначено поняття "трудового договору", яким є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до статті 24 КЗпП, додержання укладання письмової форми договору є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю (положення статті 26 КЗпП).
Частиною 1 статті 28 КЗпП передбачено, що коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, найманих працівників підприємцем ОСОБА_1 було допущено до виконання робіт, на підставі поданих ними заяв про прийняття на роботу, тому трудовий договір із вказаними особами є укладеним відповідно до ч.4 статті 24 КЗпП.
При цьому, відсутність підписаного сторонами письмового договору та наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, не спростовує наявність трудових відносин між ФО-П ОСОБА_1 та 14 найманими працівниками.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом правомірно зроблено висновок про порушення ФО-П ОСОБА_1 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03.07.1998р., а саме здійснення виготовлення верхнього одягу громадянами, відомості про яких не внесено в заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, що призвело до заниження єдиного податку у квітні 2010р. на 1400,00 грн. (200,0 грн. / 50% * 14 = 1400,00 грн.).
Також слід відзначити, що відповідно до вимог статті 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Враховуючи той факт, що в квітні 2010 року у трудових відносинах з ФО-П ОСОБА_1 перебувало більше 10 найманих працівників, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", внаслідок чого з 3 кварталу 2010 року ФО-П ОСОБА_1 повинна перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія суддів, погоджується з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2011р. прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2011р. по справі № 2а-11827/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Тацій Л.В. Водолажська Н.С.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 23.08.2011 р.