Справа № 4-с-1/2012
іменем України
17.01.2012 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючий суддя -Кофанов А.В.,
при секретарі -Лазечна Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на оцінку майна у виконавчому провадженні та на дії державного виконавця відділу ДВС Вільнянського районного управління юстиції, -
Заявник ОСОБА_1 подала до суду скаргу на дії державного виконавця відділу ДВС Вільнянського районного управління юстиції, в якому вимагає визнати незаконною оцінку арештованого майна -житлового будинку № 78 по вул.Гагаріна в с.Матвіївка Вільнянського району Запорізької області, визнати незаконними дії державного виконавця щодо невисунення вимоги про проведення повторної оцінки майна при призначенні рецензування звіту про оцінку цього будинку, та зобов'язати відділ ДВС провести повторну оцінку житлового будинку.
У своїй скарзі заявник зазначила, що у відділі ДВС Вільнянського РУЮ знаходиться виконавче провадження щодо стягнення з неї на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 116492 гривні 12 копійок; при здійсненні виконавчого провадження був накладений арешт на її житловий будинок № 78 по вул.Гагаріна в с.Матвіївка Вільнянського району Запорізької області; 08.09.2011 року експертом ОСОБА_3 було здійснено оцінку житлового будинку, його ринкова вартість визначена у розмірі 165639 гривень, а початкова ціна для реалізації -144669 гривень. Таку оцінку вартості житлового будинку заявник вважає заниженою; в обґрунтування цього заявник зазначила, що:
експерт при оцінці житлового будинку застосовувала порівняльний підхід, для порівняння була обрана інформація лише з однієї газети "Привоз", порівнювалося лише 5 домоволодінь із ціною пропозиції значно вищою, ніж фактичні ціни обраних об'єктів;
експерт аналізував лише ціни пропозицій, а не ціни фактичних продаж;
експерт необґрунтовано зазначив, що будинок має складну транспортну доступність для поїздок до м.Запоріжжя, це не відповідає дійсності;
оцінювачем не була врахована вартість земельної ділянки, що також знизило вартість об'єкта оцінки.
Крім того, заявник зазначила, що не погодившись з оцінкою будинку, вона подала державному виконавцю заяву про рецензування звіту; державний виконавець задовольнив її заяву, доручивши рецензування експерту ОСОБА_4, але при цьому не були підтверджені права цього експерта на здійснення зазначеного виду діяльності, а також не висунуто вимогу про проведення повторної оцінки житлового будинку.
Вважаючи, що державний виконавець порушив її права як боржника у виконавчому провадженні, заявник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою та висунула зазначені вимоги.
Під час судового розгляду скарги судом в якості зацікавлених осіб також залучені стягувач ОСОБА_2 та експерт ОСОБА_5, яка здійснювала оцінку житлового будинку.
На судовий розгляд справи заявник не з'явилася, але подала до суду заяву, згідно якої просить розглянути скаргу за своєї відсутності.
Представник відділу ДВС ОСОБА_6 заперечує проти задоволення скарги; по її суті пояснила, що оцінка майна боржника та наступне рецензування звіту про його оцінку здійснено з дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ст.58 зазначеного Закону, підстав для визнання оцінки незаконною не вбачає; звертає увагу суду, що боржник раніше неодноразово оскаржувала оцінку арештованого майна у тому ж виконавчому провадженні, вважає, що таким чином боржник затягує виконавче провадження.
Експерт ОСОБА_5 також заперечує проти задоволення скарги; суду пояснила, що при здійсненні нею оцінки домоволодіння застосовувався т.зв. порівняльний метод як такий, що найбільш підходить для такого об'єкту; для визначення вартості домоволодіння порівнювалися ціни пропозицій продажу на аналогічні домоволодіння, при цьому використовувалася та інформація, що була доступна експерту; також зацікавлена особа просить врахувати, що інформація про фактичні ціни продаж будинків носять конфіденційний характер, тому використовуються ціни пропозицій, що не суперечить засадам оцінки майна і майнових прав. Крім того, експерт зазначила, що оцінці було піддано домоволодіння, тобто будинок разом із земельною ділянкою, які є неподільними, а транспортна доступність до будинку при здійсненні оцінки не враховувалася.
Стягувач ОСОБА_2 заперечує проти задоволення скарги, вважає її необґрунтованою, такою, що подана з метою затягнути стягнення грошової суми з боржника у примусовому порядку.
Суд, заслухавши пояснення зацікавлених осіб, які з'явилися у судове засідання, та дослідивши матеріали виконавчого провадження та інші подані докази, не знаходить підстав для задоволення скарги.
Так, в провадженні відділу ДВС Вільнянського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 116492 гривні 12 копійок; це виконавче провадження відкрито згідно постанови від 16.09.2010 року.
При здійсненні виконавчого провадження в порядку ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" здійснена оцінка майна боржника, на яке накладено арешт, а саме -житловий будинок та земельну ділянку по вул.Гагаріна, 78, в с.Матвіївка Вільнянського району Запорізької області (а.с.4-23). Згідно звіту про оцінку від 08.09.2011 року, ринкова вартість зазначеного об'єкту нерухомості складає 165639 гривень, а початкова ціна реалізації -144669 гривень.
За заявою ОСОБА_1 і згідно постанови державного виконавця від 31.10.2011 року оцінювачем ОСОБА_4 01.11.2011 року складено рецензію на звіт про оцінку житлового будинку, за висновками якої, цей звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів щодо оцінки майна, має незначні похибки, які не вплинули на достовірність оцінки.
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", для оцінки нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно ч.4 тієї ж статті, у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.
Оцінюючи доводи заявника про порушення методології оцінки нерухомого майна, суд вважає, що експерт у звіті належним чином мотивувала необхідність застосування саме порівняльного методу, як такого, що найбільш підходить для оцінки у даному випадку; також експерт навела ґрунтовні доводи щодо неможливості застосування інших методик, зокрема, доходної -як такої, що застосовується до нерухомості, яка орієнтована на отримання прибутку, та витратної -як такої, що застосовується лише до певних спеціальних видів нерухомості. Ніяких доводів проти зазначених висновків експерта заявник у своїй заяві не навела.
Крім того, з матеріалів звіту вбачається, що при оцінці домоволодіння заявника експерт використовувала оголошення, що містилися у декількох засобах масової інформації та інтернет-сайтах, при цьому для розрахунку були відібрані ті об'єкти, які найбільш за своїми характеристиками наближені до характеристик домоволодіння заявника (а.с.17-19). Ці обставини спростовують твердження заявника, що для визначення ціни використовувалися лише дані з газети "Привоз". При цьому суд звертає увагу, що якщо ціни пропозицій, враховані експертом, дійсно були б "завищені", як стверджує заявник, то це б призвело до завищення оцінки її домоволодіння, а не до заниження, як вона зазначила у своїй скарзі.
Оскільки при оцінці домоволодіння заявника використовувався порівнювальний метод, її доводи про неправильне визначення транспортної доступності позбавлені сенсу. Не можуть бути прийняті до уваги і доводи про те, що експерт визначив ціну лише житлового будинку, оскільки зі змісту звіту вбачається, що ця ціна визначалася із врахуванням земельної ділянки під будинком.
Оцінюючи доводи заявника про порушення державним виконавцем вимог закону при призначенні рецензування звіту, суд вважає, що це рецензування здійснено з дотриманням положень ч.4 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження". Так, при призначенні ОСОБА_4 експертом -суб'єктом оціночної діяльності, державним виконавцем був вивчений її сертифікат № 93031/10 від 02.02.2009 року, який надає право на таку діяльність, про що свідчить сам зміст постанови державного виконавця (а.с.24) та матеріали вивченого судом виконавчого провадження. Що ж стосується доводів заявника про те, що державний виконавець при призначенні рецензування не висунув вимогу про надання висновку про вартість майна, то згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" та ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", такий обов'язок державного виконавця у даному випадку не встановлений; заявник не надала суду ніяких доказів щодо того, що державний виконавець у цьому виконавчому провадженні мав підстави і був зобов'язаний вимагати надання висновку про вартість майна при здійсненні рецензування.
Враховуючи наведене, у задоволенні скарги ОСОБА_1 має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.383-387 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на оцінку майна у виконавчому провадженні та на дії державного виконавця відділу ДВС Вільнянського районного управління юстиції -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя А.В. Кофанов
17.01.2012