09 серпня 2011 р. Справа № 2а-15680/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання Верман А. М.
Представник позивача - Малахова Н.В.
Представник відповідача - Лиманський А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фокс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011р. по справі № 2а-15680/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фокс" < Список > < Текст >
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фокс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків №0000690848/0 від 17.09.2010р., №0000690848/1 від 15.10.2010р., № 0000690848/2 від 15.11.2010р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що викладені в акті перевірки від 03.09.2010 року № 3251/48-0/14090857 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ фірма «Фокс» п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за взаємовідносинами з ПП «Сім-Сім 2009» та ТОВ «Компанія «ЛІТАС» є необгрунтованими. Укладені з переліченими суб'єктами господарювання договір купівлі-продажу №2010/06-3 від 11.06.2010р. та договір поставки № ЛФ-01-20.05 від 20.05.2010р. з вимогами закону узгоджуються, господарські операції з цими суб'єктами господарювання мали реальний характер, правові наслідки, обумовлені цими правочинами, реально настали для обох сторін даних договорів. Так, позивачем був отриманий товар, котрий в подальшому використаний у власній господарській діяльності, а ПП «Сім-Сім 2009» та ТОВ «Компанія «ЛІТАС» - були отримані прості векселі, видані позивачем за поставлений ними товар.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з поданим позовом не погодився.
В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за висновками акту перевірки 03.09.2010 року № 3251/48-0/14090857 ТОВ фірма «Фокс» було вчинено порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: за нікчемними правочинами з ПП «Сім-Сім 2009» та ТОВ «Компанія «ЛІТАС» було сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 487742, 61 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фокс" відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 1, 5 ст. 19, ст.ст. 31, 42, 43 Господарського кодексу України, ст. 228 ЦК України, ст.ст. 9, 11, 70, 86 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фокс", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 14090857, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) з 01.01.2004р. знаходиться в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.
Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.
З 31.08.2010р. по 03.09.2010р. на підставі службового посвідчення серії УХК № 000308, виданого 25.10.2007року СДПІ ВПП у м. Харкові головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств торгівлі СДПІ ВПП у м. Харкові Барибіною О.А. відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509 - XII, зі змінами та доповненнями, проведено невиїзну позапланову перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість Фірми «Фокс» товариства з обмеженою відповідальністю з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2010 року.
Результати перевірки оформлені актом від 03.09.2010 року № 3251/48-0/14090857.
Згідно з висновками зазначеного акту, ТОВ фірма "Фокс" були допущені порушення п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, а саме: підприємством безпідставно завищено задекларовані показники у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %» рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту» в сумі 487742, 61 грн. На порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сумі 487743,00 грн.
17 вересня 2010 року з посиланням на даний акт перевірки, СДПІ ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000690848/0, яким ТОВ фірма «Фокс» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 634065, 39 грн., з яких 487742, 61 грн. - основний платіж, 146322, 78 - штрафні санкції.
Позивач у встановленому законом порядку оскаржував вказане податкове повідомлення - рішення. За наслідками розгляду скарг позивача СДПІ ВПП в м. Харкові прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000690848/1 від 15 жовтня 2010 року та № 0000690848/2 від 15 листопада 2010 року.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що наявність у підприємства ТОВ фірма «Фокс» виписаних ПП «Сім-Сім 2009» та ТОВ «Компанія «ЛІТАС» податкових накладних у спірних правовідносинах не створює права для формування податкового кредиту, позаяк з добутих по справі доказів вбачається відсутність об'єкту оподаткування ПДВ за переліченими вище правочинами, котрим згідно зі ст. 3 Закону України «Про ПДВ» є реально здійснена господарська операція з поставки товару. Так, на вимогу суду позивач не спромігся навести доказів існування об'єктивної потреби та наявності розумних економічних чинників для організації власної діяльності у спосіб придбання ТМЦ у суб'єктів господарювання, що розташовані в м. Одеса (ПП «Сім-Сім 2009») та місті Києві (ТОВ «Компанія «ЛІТАС»), транспортуванні цих ТМЦ до міста Харкова і подальшого транспортування ТМЦ знов до міста Одеса та міста Києва. Позивач також не подав до суду жодних доказів добросовісної розумної виваженої правової поведінки у пошуку продавців ТМЦ та укладання договорів саме з ПП «Сім-Сім 2009» та ТОВ «Компанія «ЛІТАС», перевірки у фізичних осіб, що представляли інтереси цих суб'єктів господарювання, відповідних повноважень тощо.
Подані позивачем до суду копії товарно-транспортних накладних не можуть бути визнані належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, оскільки не містять заповнення відповідних граф, пов'язаних з відомостями про прийняття водієм товару для перевезення.
За взаємовідносинами з ПП «Сім-Сім 2009» та ТОВ «Компанія «ЛІТАС» позивачем взагалі не понесено жодних фактичних витрат по оплаті ТМЦ, так як в рахунок вартості товару ТОВ фірма «Фокс» емітовано векселі, котрі ані на момент проведення відповідачем перевірки, ані в ході розгляду справи не були погашені.
Наведене, на думку суду першої інстанції, виключає правомірність включення позивачем оспорюваних сум ПДВ до податкового кредиту та обґрунтовує законність здійсненного відповідачем донарахування податкового зобов'язання за спірними податковими повідомленнями - рішеннями.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, податковий кредит фірми «ФОКС» ТОВ був сформований не на підставі векселя, а на підставі виданих податкових накладних ТОВ «Компанія «ЛІТАС» та ПП «Сім-Сім 2009».
Так, відповідно до п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 наведеного Закону, податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно вимог п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, отримавши податкові накладні від контрагентів (поставщиків товару), підприємство отримало право на віднесення сум ПДВ, зазначених у вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту.
Реальність угод між позивачем та його контрагентами підтверджується належними доказами, а саме: договорами поставки та купівлі-продажу, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання ТМЦ; документами підтверджуючими транспортування товарів: наявність власного автотранспорту на водіїв в штаті, акти виконаних робіт, командировочні посвідчення, товарно-транспортні накладні.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями з поставки товару та надання послуг, за якими оплату було здійснено позивачем шляхом передачі векселів без їх фактичного погашення, з огляду на наступне.
Так, особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з використанням векселів установлені пунктом 4.8 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", абзацом третім якої передбачено, що для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.
Отже, видача векселя (крім податкового) не супроводжується виникненням будь-яких додаткових податкових зобов'язань платника податку, зокрема, у вигляді нарахувань податку на додану вартість на вартість векселя.
Оскільки видані чи отримані платником податку векселі не змінюють сум його податкового кредиту, такий податковий кредит визначається в загальному порядку за нормою підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто за датою здійснення першої з подій: або датою списання коштів у рахунок оплати придбаного товару (послуг), або датою отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг.
Таким чином, платник податку, який видав або передав за індосаментом вексель для компенсації вартості придбаних товарів чи послуг, отримує право на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованої на вартість отриманих товарів чи послуг.
При цьому слід ураховувати те, що для визначення підстав виникнення права платника податку на податковий кредит вирішальне значення має саме рух товарів та послуг, а не рух векселів, які обслуговують відповідні операції. Факт придбання товарів чи дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закон України "Про податок на додану вартість" є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість навіть у тому разі, якщо розрахунки за товар взагалі ще не здійснені.
Такої позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 10 серпня 2010 року по справі № К-22409/10, скасовуючи постанову Харківського апеляційного адміністративного суду, суд зазначив "... при цьому слід ураховувати те, що для визначення підстав виникнення права платника податку на податковий кредит вирішальне значення має саме рух товарів, а не рух векселів, які обслуговують відповідні операції. Факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість навіть у тому разі, якщо розрахунки за товар взагалі ще не здійснені".
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, укладені договір купівлі-продажу №2010/06-3 від 11.06.2010р. та договір поставки № ЛФ-01-20.05 від 20.05.2010р. з вимогами закону узгоджуються, господарські операції з цими суб'єктами господарювання мали реальний характер, правові наслідки, обумовлені цими правочинами, реально настали для обох сторін даних договорів. Так, позивачем був отриманий товар, котрий в подальшому використаний у власній господарській діяльності, а ПП «Сім-Сім 2009»та ТОВ «Компанія «ЛІТАС» - були отримані прості векселі, видані позивачем за поставлений ними товар. Таким чином, викладені в акті перевірки від 03.09.2010 року № 3251/48-0/14090857 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ фірма «Фокс» п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за взаємовідносинами з ПП «Сім-Сім 2009»та ТОВ «Компанія «ЛІТАС» є необгрунтованими, а отже позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011 року по справі № 2а-15680/10/2070 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, < 197 >198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фокс" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011р. по справі № 2а-15680/10/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фокс" задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000690848/0 від 17.09.2010 р., № 0000690848/1 від 15.10.2010 р., № 0000690848/2 від 15.11.2010 р.
< Текст >
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
< Звіт про виконання >
Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис)
(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.
Повний текст постанови виготовлений 15.08.2011 р.