05 грудня 2011 року 2а-4531/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
при секретарі - Дзюбі О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ДП «Український центр підготовки охоронців»до Білоцерківської ОДПІ Київської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення -рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області від 28.09.2011 року № 000255/151/0/2001, посилаючись на те, що відповідачем невірно застосовано норми податкового законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення винесене відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що повідомленням від 13.09. 2011 року № 24811/10/15/1910 відповідач сповістив позивача про необхідність з'явитися до Білоцерківської ОДПІ 23.09.2011 року з питання перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати авансових внесків при виплаті дивідендів за 2 квартал 2011 року.
Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, вона з'явилася до відповідача 19.09.2011 року, коли їй і повідомили про необхідність сплати 161 грн. авансового внеску з податку на прибуток.
Білоцерківською ОДПІ Київської області 23.09.2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача. За результатами перевірки складено акт від 23.09.2011 року № 005016/151-24/256.
Перевіркою встановлено, що позивач задекларував у розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за 1 півріччя 2011 року від 05.08.2011 року № 17503 частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, у сумі 699 грн., при цьому не сплатив до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 161 грн., чим порушив п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України.
Позивачем з метою усунення розбіжностей з податковим органом та уникнення конфлікту 26.09.2011 року було сплачено 165 грн. авансового внеску, хоча ще 29.07.2011 року позивачем було сплачено одним грошовим переказом податок на прибуток за 2 квартал 2011 року та авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 1761 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 29.07.2011 року.
На підставі акту перевірки відповідачем 28.09.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 000255/151/0/2001.
У судовому засіданні представник позивача пояснила, що оскільки податок на прибуток та авансовий внесок з податку на прибуток сплачується на один розрахунковий рахунок, то позивачем і було здійснено платежі одним грошовим переказом.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що при проведенні камеральної перевірки вона досліджувала податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, надану позивачем. З даної податкової декларації не вбачалося суми авансового внеску при виплаті дивідендів, а тому і було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому представник відповідача пояснила, що на момент проведення камеральної перевірки заборгованості зі сплати податків до бюджету у позивача не було.
Також, в судовому засіданні представник відповідача пояснила, що порушення заповнення декларації та несплата авансового внеску - це різні види порушення.
Відповідно до п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як встановлено в судовому засіданні, заборгованості зі сплати податків до бюджету під час проведення камеральної перевірки у позивача не було.
Відповідно до п.п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України).
Під час перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.
Вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.
Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється у відповідності до вимог п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України. Тобто за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.
Крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2011 року позивачем було сплачено одним грошовим переказом податок на прибуток за 2 квартал 2011 року та авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 1761 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 29.07.2011 року та не знайшло свого підтвердження в ході камеральної перевірки, проведеної відповідачем.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов -задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області від 28.09.2011 року № 000255/151/0/2001.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена < Дата >.