08 грудня 2011 року 2а-5369/11/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -
Білоцерківська Київської області звернулася до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 1263,27 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 1263,27 грн. за період березень 2011 р. - серпень 2011 р., яка виникла у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання визначеного самостійно платником податку так. Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.07.2003 р. ФОП ОСОБА_1 зареєстровано Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2.
Згідно довідки від 27.10.2009 р. №268/7/29-014 відповідача було взято на облік платників податків до Білоцерківської ОДПІ Київської області 01.07.2003 р. за №268.
На момент вирішення спору по суті відповідач є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” і на даний час є боржником перед бюджетом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 21 Закону України " Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-ХІV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Згідно ст. 14. Закону України " Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідачем до Білоцерківської ОДПІ Київської області було подано податкову декларацію з плати за землю за 2011 р. (вхідний №2243 р.), в якій відповідач самостійно зазначив суму яку необхідно сплатити за період березень 2011 р. - серпень 2011 р. в розмірі 1499,28 грн.
Згідно п. 287.4. ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідач сплатив частково податкове зобов'язання в сумі 236,01 грн.
Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання зазначених вище вимог позивачем було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу № 189 від 03.06.2011 р.
Оскільки, відповідач податкову заборгованість не сплатив, тому вказана сума підлягає стягненню.
Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Доказів оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку податкових вимог суду не надано.
Згідно п.п. 95.1, ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Оскільки, відповідач податкову заборгованість не сплатив, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 128, 158-163, 254 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області заборгованість в сумі 1263 (одна тисяча двісті шістдесят три) грн. 27 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.
Суддя Щавінський В. Р.