03 листопада 2011 року 2а-4746/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
при секретарі - Дзюба О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»до ДПІ у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 року № 0001072353 про донарахування податку на додану вартість у сумі 129636 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на законних підставах і правильно сформував податковий кредит з ПДВ, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки операції з поставки товарів між ним і ПП КФ «Зернопласттрейд»мали реальний характер, і це підтверджується документально: договорами поставки, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними на товар; товарно-транспортними накладними, журналом зважування товару тощо.
Також позивач зазначає, що контролюючі органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що податкові зобов'язання позивачу донараховано відповідно до законодавства, оскільки господарські операції позивача з ПП КФ «Зернопласттрейд», на підставі яких збільшено податковий кредит, мають характер фіктивності, спрямовані на незаконне зменшення податкового зобов'язання позивача, а правочини є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, спрямовані на заволодіння дохідної частини бюджету, тобто є нікчемними.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство “Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів” є юридичною особою, зареєстроване 13.06.1996 р. Миронівською районною державною адміністрацією Київської області (код ЄДРПОУ 00951770), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Миронівському районі Київської області з 19.06.1996 р., зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.06.1997 р. (свідоцтво № 13933598).
У вересні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2009 по 31.03.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 06.09.2011 року № 328/23-011/00951770.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі -Закон № 168/97-ВР), п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні сум податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП КФ «Зернопласттрейд» у сумі 129636 грн.
Як вбачається з акту перевірки, перелічені порушення пов'язуються з придбанням позивачем у ПП КФ «Зернопласттрейд» товару -пшениці впродовж періоду, який перевірявся.
На думку посадових осіб відповідача ПП КФ «Зернопласттрейд»як постачальник мав відносини з третіми особами, які були його постачальниками, і вони мали ознаки фіктивної діяльності, оскільки в ході документальних перевірок ПП КФ «Зернопласттрейд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ПП «Кардилен-Лантрейд»встановлено, що ПП «Кардилен-Лантрейд»не здійснювало господарську діяльність, а лише документувало операції з товаром.
У зв'язку із зазначеним посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) від ПП КФ «Зернопласттрейд» мають ознаки “безтоварних”, а отже, є нікчемними.
На підставі вказаних відомостей ревізорами податкового органу зроблено висновок про те, що позивачем незаконно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 129636 грн. на підставі нікчемних правочинів, укладених з ПП КФ «Зернопласттрейд».
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 р. № 0001072353, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 129636 грн.
Судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ ПП КФ «Зернопласттрейд»товар -пшеницю. Придбання товару здійснювалось на виконання умов угоди, на підтвердження чого видано ряд податкових накладних та товарно-транспортних накладних протягом серпня 2010 року. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника.
Так, у серпні 2010 року ПП КФ «Зернопласттрейд» видав позивачу податкові накладні на загальну суму -777816, 47 грн., в т.ч. ПДВ -129636, 07 грн.
У рахунок оплати за отриманий товар позивачем було перераховано кошти, що підтверджується банківськими виписками.
Поставка і транспортування товарів здійснювалась ПП КФ «Зернопласттрейд»на склади позивача, факти поставок товару оформлялися видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.
Крім того, факт поставки товару підтверджується ще й журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Цивільним кодексом України щодо недійсності правочинів.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як вже зазначалось судом, рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку, сплачених позивачем ПП КФ «Зернопласттрейд»у складі ціни придбання товару на підставі правочинів, які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою ланцюга постачання товару.
Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарською операцією, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено судом, факт поставки товарів позивачу з боку ПП КФ «Зернопласттрейд»та оплати їх вартості підтверджується документально банківськими виписками, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.
Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ПП КФ «Зернопласттрейд» та його контрагентами, а в подальшому між позивачем і ПП КФ «Зернопласттрейд», є безпідставним.
З приводу визначення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Платники податку на додану вартість, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом № 168/97-ВР.
В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР).
Як вже зазначалось, до складу валових витрат позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.
Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача у судовому засіданні були спростовані.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 23.09.2011 року № 0001072353.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена < Дата >.