12 жовтня 2011 року 2а-3864/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Васильківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
доОСОБА_1
простягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю,
Васильківський міськрайонний центр зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю у розмірі 894,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період перебування на обліку у Васильківському міськрайонному центрі зайнятості, відповідач одночасно перебував в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алло»та у порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 894,22 грн. Оскільки станом на день подання адміністративного позову відповідач не повернув зазначені грошові кошти, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.
Представник позивача у судове засідання 12.10.2011 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять його письмове клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не з'являвся.
Ухвала суду та повістка надсилались відповідачеві за адресою, яка зазначена у довідці адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в м. Києві від 01.08.2011 №31-225, копії паспорту відповідача та у його заяві, саме: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 11, 23), а також зазначені ухвала та повістка надсилались за адресою фактичного місця проживання відповідача (Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 42).
Однак, до суду тричі поверталися конверти, направлені на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення -«за зазначеною адресою не проживає»та «за закінченням терміну зберігання».
З огляду на ту обставину, що судом було вжито всіх необхідних та залежних від нього заходів, направлених на своєчасне та належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 18.03.2010 відповідач звернувся із заявою до Васильківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що в даний час він незареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру, пенсії не отримує.
На підставі поданої відповідачем заяви та згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 № 803-XII, йому було надано статус безробітного, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір відповідно до положень статей 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
25 травня 2011 року посадовими особами позивача було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", про що складено Акт № 38.
Під час перевірки перевіряючими встановлено, що відповідач у період перебування його на обліку в центрі зайнятості, а саме з 02.08.2010 по 08.09.2010 одночасно перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алло», що підтверджується наказом про прийняття на роботу від 02.08.2010 № 1335 та отримувала заробітну плату.
А відтак, відповідач у період з 02.08.2010 по 07.09.2010, отримуючи допомогу по безробіттю, відносився до категорії зайнятого населення. Відповідно до довідки позивача у зазначений період відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 894,22 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються законами України від 22.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» (надалі -Закон України «Про зайнятість населення») та від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(надалі -Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість визначено як діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Пунктом «а»та «б»частини третьої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" належать до зайнятого населення.
Водночас, в силу положень статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до положень Закону України «Про зайнятість населення»порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 (надалі -Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
Статтею 25 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно із статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Водночас, в силу положень частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Так, зокрема, згідно з підпунктом 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, громадяни, зареєстровані, як безробітні знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Як встановлено у ході розгляду справи, всупереч зазначеним нормам Закону, відповідач не повідомив Васильківський міськрайонний центр зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про те, що після звернення до служби зайнятості та надання йому статусу безробітного він перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алло»(а.с.14).
Тобто, займався діяльністю спрямованою на виконання власними силами робіт, надання послуг, що виключає можливість вважати таку особу - безробітною.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, а функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.
Відповідно до положень статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час судового розгляду позивачем доведено належними та достатніми доказами факт незаконного отримання відповідачем допомоги по безробіттю, а також наявність у позивача правових підстав та компетенції щодо стягнення з відповідача такої суми заборгованості.
Водночас, відповідачем не надано суду жодного доказу, які б спростовували б твердження позивача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Васильківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно одержану допомогу по безробіттю у розмірі 894 (вісімсот дев'яносто чотири) грн. 22 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.