номер провадження справи < Текст >
Запорізької області
10.01.12 Справа № 17/5009/6552/11
Суддя Корсун В.Л.
м. Запоріжжя
за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж, 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Чехова, 45
до відповідача: Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17
про стягнення 10 561,57 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 27.12.10 № 296
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 26.12.11 № 508/01-34/2
25.10.11 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж (далі ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ) з позовною заявою до Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (надалі Михайлівська СР) про стягнення з відповідача за договором про постачання електричної енергії від 22.01.04 № 321 заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 10 561,57 грн., з яких: 9 984,69 грн. - основний борг, 93,55 грн. - 3% річних та 483,33 грн. - пеня.
У відповідності до ст. 21 ГПК України, 25.10.11 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 25.10.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/6552/11, судове засідання призначено на 23.11.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 23.11.11 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 26.12.11.
Оскільки в судовому засіданні 26.12.11 представник позивача просив суд не розглядати уточнення від 22.11.11 № 901/60-юр до позовної заяви, вказане уточнення судом не розглядалось.
Ухвалою від 26.12.11 зустрічну позовну заяву Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області з додатками повернуто позивачу за зустрічним позовом.
Ухвалою від 26.12.11 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 10.01.12.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 10.01.12, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Заявлені вимоги обґрунтовує ст. ст. 11, 509, 625 Цивільного кодексу України та умовами договору про постачання електричної енергії від 22.01.04 № 321, на виконання умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі. Свої зобов'язання за спірним договором щодо оплати наданих послуг відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час звернення з позовом до суду за період з березня 2011 року по серпень 2011 року, утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 9 984,69 грн. Також, позивач вказує, після звернення з позовом до суду, відповідач погасив заборгованість за спожиту протягом березня 2011 року по серпень 2011 року електричну енергію в розмірі 9 984,69 грн. У зв'язку з чим, основний борг за відповідачем відсутній. За прострочення виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 93,55 грн. - 3% річних та 483,33 грн. - пені. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 93,55 грн. та пені в сумі 483,33 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 10.01.12 вважає заявлений позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що Михайлівська СР помилково уклала додаткову угоду № 13 на обслуговування об'єктів, які не стоять на балансі сільської ради. У зв'язку з чим, відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозицією визнати цю додаткову угоду недійсною та виключити вартість електроенергії за освітлення сходових клітинок і підвалів з загальної суми рахунку, на що позивач відповів відмовою. Внаслідок такої позиції позивача станом на 14.10.11 у відповідача склалась заборгованість за активну електричну енергію в сумі 14 370,34 грн. Після відключення приміщення сільської ради від електричної енергії та письмового попередження позивача від 13.10.11 про припинення подачі електроенергії, відповідач перерахував на рахунок позивача 14 370,37 грн. До складу цих коштів входить і заборгованість за освітлення сходових клітинок і підвалів житлових будинків, яка заявлена позивачем до стягнення. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за електричну енергію, станом на 03.01.12 у відповідача відсутня заборгованість з основної суми боргу. На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволені позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.
Встановлено, що 22.01.04 між відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж (Постачальник електричної енергії) і Михайлівською сільською радою (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 321 з додатками до договору, на виконання умов якого (розділ 1) Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Розділом 2 сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок та технічними умовами.
Згідно з розділом 9 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до грудня 2004 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (п. 9.7.).
Вбачається, що договір від 22.01.04 № 321 у встановленому законодавством порядку не розірвано та дію його не припинено.
Відповідно до умов п. 2.2.3. договору, Споживач зобов'язався, оплачувати Постачальникові електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків” та № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.
Умовами п. 5 додатку № 4 до договору сторони визначили, що Споживач не пізніше 17-ти годин 3-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” та “Актів прийому-передачі електроенергії”.
Постачальник електричної енергії підписує “Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” та один примірник повертає Споживачу.
За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних представленого Споживачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” та інших умов договору, з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача. (п. 6 додатку № 4 до договору від 22.01.04 № 321).
Згідно з п. 7 додатку № 4 до договору від 22.01.04 № 321, Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.
У відповідності з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи № 17/5009/6552/11, ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ на підставі актів про спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, здійснено розрахунок спожитої електричної енергії за період з березня 2011 р. по серпень 2011 р., про що позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату за спожиту електроенергію в сумі 25 444,54 грн.
У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Встановлено, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, виставлені позивачем рахунки в строк, визначений у договорі не сплатив, чим порушив умови договору.
Позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 9 984,69 грн. за спожиту електроенергію в період з березня 2011 р. по серпень 2011 р. з якої: 1 168,86 грн. за березень 2011 року, 1 302,60 грн. за квітень 2011 року, 1 346,10 грн. за травень 2011 року, 976,88 грн. за червень 2011 року, 1 009,58 грн. за липень 2011 року та 4 180,67 грн. - за серпень 2011 року.
Згідно з виставленим позивачем рахунком № 10321, заборгованість відповідача за електричну енергію станом на 01.10.11 становить 14 370,37 грн.
Як пояснював представник позивача в ході розгляду цієї справи в суді, до складу заборгованості, яка виставлена за рахунком № 10321 входить і заборгованість за спожиту електроенергію в період з березня 2011 р. по серпень 2011 р. в сумі 9 984,69 грн. Проти вказаного факту представник відповідача не заперечував.
При цьому, в ході розгляду цієї справи відповідачем надані платіжні доручення (від 19.10.11 № 632, від 19.10.11 № 631, від 19.10.11 № 631, від 19.10.11 № 633), згідно з якими відповідачем сплачено 14 370,37 грн. заборгованості за спожиту електроенергію у жовтні 2011 року, яка виставлена за рахунком № 10321.
Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з березня 2011 р. по серпень 2011 р. сплачено відповідачем повністю - 19.10.11, тобто до звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі № 17/5009/6552/11.
Факт сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 9 984,69 грн. не заперечувався позивачем в ході розгляду справи.
Наявний в матеріалах справи акт № 321/11 звіряння взаємних розрахунків, підписаний уповноваженими представниками сторін свідчить, що заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з березня 2011 року по серпень 2011 року, станом на 03.01.12, відсутня.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 984,69 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію за період з березня 2011 р. по серпень 2011 р. є безпідставно заявленими. У зв'язку з чим, судом відмовляється в задоволені позову в частині стягнення з відповідача основного боргу за спірним договором в розмірі 9 984,69 грн.
Судом не приймаються до уваги твердження позивача відносно того, що заборгованість була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі № 17/5009/6552/11 оскільки згідно з відтиском печатки, які містяться на вищевказаних платіжних дорученнях, грошові кошти були проведені банком - 20.10.11, тобто до звернення позивача з позовом до суду.
Суд при вирішенні вказаної справи по суті спору виходив з вимог ст. 54 ГПК України згідно з якою (…) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою (ч. 1 ст. 54 ГПК України).
В ході розгляду цієї справи судом встановлено, що позовна заява у цій справі датована 13.10.11 за № 832/60 юр. (а.с. № 3).
Поряд з цим, до відповідного поштового відділення для послідуючого направлення до суду вказана позовна заява здана тільки 21.10.11 доказом чому судом визнається оригінал конверту з відтиском печатки (який міститься на а.с. № 53 вказаної справи) згідно з яким позовна заява здана до відповідного поштового відділення м. Вільнянськ Запорізької області 21.10.11 для послідуючого її направлення до господарського суду Запорізької області.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.
У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 додатка № 4 “Порядок розрахунків”), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Позивачем надано суду розрахунок суми пені, згідно з яким відповідачу нараховано до сплати 483,33 грн. пені за період з 13.04.11 по 12.10.11. Факт прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати за спожиту електричну енергію матеріалами справи доведено. Вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Враховуючи розрахунок позивача, розмір 3 % річних становить 93,55 грн., що нараховані за період з 13.04.11 по 12.10.11. Вимоги про стягнення 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 5,77 грн. державного мита та 12,89 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17, код ЄДРПОУ 043532238) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського району електричних мереж (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17, код ЄДРПОУ 00130926, р/р № 260064190 в ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Вільнянськ, МФО 313827) - 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 33 коп. пені, 93 (дев'яносто три) грн. 55 коп. 3% річних, 5 (п'ять) грн. 77 коп. державного мита та 12 (дванадцять) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя В.Л. Корсун
Повне рішення складено 16.01.2012.
16.01.2012