номер провадження справи < Текст >
Запорізької області
11.01.12 Справа № 11/313-15/5009/7546/11
Суддя Горохов І.С.
За позовом Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”, 02092, м. Київ, вул.. Алма-Атинська, 37
про стягнення 17 385,37 грн.
Суддя Горохов І.С.
представники:
від позивача: ОСОБА_1, представник за дов. №10/46-82
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” до відповідача Приватного акціонерного товариства “Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” про стягнення 17 385,37 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2011 р. справа № 11/313 направлена за підсудністю до господарського суду Запорізької області.
Ухвалою господарського суду від 28.11.2011 справу № 11/313 прийнято до свого провадження, присвоївши її номер № 11/313-15/5009/7546/11. Розгляд справи призначено на 21.12.2011р. Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 11.01.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: відповідач неналежним чином виконує зобов'язання по договору оренди №1507 від 10.11.2010, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 15292,33 грн. За несвоєчасне виконання зобов'язання нараховано штрафні санкції: 1497,93 грн. пені, 303,85 грн. індексу інфляції, 291,16 грн. 3% річних. Позивач просить позов задовольнити. Також надавалась заява про зменшення суми заявленої до стягнення у зв'язку із частковою сплатою заборгованості відповідачем. Позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 11 433,35 грн., пеню 1497,93 грн., 3% річних в розмірі 291,16 грн., інфляційні втрати в розмірі 303,85 грн. Заяву прийнято судом до розгляду.
Відповідач щодо основної суми заборгованості не заперечив, відносно штрафних санкцій просив їх зменшити.
Клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій задоволенню не підлягає, оскільки вони розраховані з урахуванням вимог чинного законодавства України, не є непомірно великими, а також 3% річних та інфляційні втрати не відносяться до штрафних санкцій, що унеможливлює їх зменшення.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу суд встановив наступне.
10.11.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дніпроенерго»- Орендодавець (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту») - Орендар (відповідач у справі) укладено договір №1507 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендарю передано в термінове платне користування нежитлове приміщення площею 351,10 кв. м., що знаходиться за адресою м. Енергодар, вул. Промислова, 95. Окрім орендної плати Орендар відшкодовує витрати по холодній воді і стокам, витрати за спожиту тепло енергію, витрати по сплаті до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів.
Розділом 5 договору визначено порядок розрахунків. Так, оренда плата базового місяця встановлюється у розмірі 7292,33 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за попередній місяць, але не менше орендної плати, вказаної в Протоколі угоди про орендну плату.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, крім випадків дефляції, з подальшим перерахунком при припиненні договірних відношень, але не менше орендної плати, вказаної в Протоколі угоди про орендну плату.
Відшкодування розходів за спожиту електроенергію та тепло енергію за розрахунковий період здійснюється по собівартості поточного місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Розрахунки за оренду нежитлового приміщення здійснюються Орендарем в наступному порядку: авансовий платіж за 5 днів до початку розрахункового місяця у розмірі 100% від суми, вказаної в Протоколі угоди про орендну плату; остаточна оплата з урахуванням авансового платежу протягом 5 банківських днів від дати підписання обома сторонами акту про надання права користування нежилим приміщенням з урахуванням авансового платежу.
Позивачем добросовісно виконуються зобов'язання по договору, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти про надання права користування нежитловим приміщенням.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті послуг оренди, електро-, тепло- та водопостачання і водовідведення виникла заборгованість у розмірі 15 292,33 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями, які залишені без відповіді.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В судовому засіданні відповідачем надано платіжні доручення на суму 15 292,33 грн. з призначенням платежу «Сплата по договору №1507 від 10.11.2010…». Заборгованість була погашена після подання позову до суду. В підтвердження сплати основної суми заборгованості позивачем також надано копію банківської виписки від 11.01.2012р.
За приписами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 15 292,33 грн. підлягаю припиненню.
Крім того, за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань відповідачу нарахована пеня в розмірі 1497,93 грн. за період з 02.04.2011 по 23.09.2011, а також інфляційні втрати у розмірі 303,85 грн. за період з квітня по вересень 2011р. та 291,16 грн. 3% річних за період з 02.04.2011р. по 23.09.2011р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами п. 8.2 договору, за прострочення платежів за оренду по п. 5.10 Орендар сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій та встановлено, що вимоги про стягнення 1497,93 грн. пені, а також інфляційні втрати у розмірі 303,85 грн. та 291,16 грн. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Крім того, позивачем під час звернення до суду зайво сплачено державне мито, оскільки відповідно до п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” з позовних заяв за вимогами немайнового характеру держмито становить 85 грн., а за вимогами майнового характеру сплачується в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Тобто позивач мав сплати 173,85 грн. Натомість платіжним дорученням №20853 від 16.09.2011 сплачено державне мито у розмірі 273,63 грн., тобто поверненню підлягає 99,78 грн. зайво сплаченого державного мита.
Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” до відповідача Приватного акціонерного товариства “Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (02092 м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) на користь Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) 1497 (одну тисячу чотириста дев'яносто сім) грн. 93 коп. пені, інфляційні втрати у розмірі 303 (триста три) грн. 85 коп. та 291 (двісті дев'яносто одну) грн. 16 коп. 3% річних, 173 (сто сімдесят три) грн. 85 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 15 292,33 грн. припинити за відсутності предмету позову.
4. Видати Публічному акціонерному товариству “Дніпроенерго” довідку на повернення 99,78 грн. зайво сплаченого державного мита, яке сплачено платіжним дорученням від 16.09.2011р. на суму 273,63 грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №11/313-15/5009/7546/11.
Суддя І.С. Горохов
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 16.01.2012р.
16.01.2012