2-а-5249/11
Іменем України
04.01.2012 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області
в складі : головуючого судді - Первак М.О.
при секретарі - Коломієць С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жашків адміністративний позов ОСОБА_1 до Жашківської районної ради м. Жашків Черкаської області про стягнення грошової допомоги в зв'язку з виходом на пенсію,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Жашківської районної ради м. Жашків Черкаської області про стягнення грошової допомоги в зв'язку з виходом на пенсію, у якому зазначила, що вона з 01 лютого 1999 року працювала на посаді бухгалтера-касира Жашківської районної ради.
01 січня 2000 року ОСОБА_1 була переведена на посаду головного спеціаліста -бухгалтера-касира Жашківської районної ради, 12 січня 2005 року призначена на посаду завідувача фінансово-господарського відділу Жашківської районної ради, 01 січня 2007 року призначена на посаду начальника фінансово-господарського відділу Жашківської районної ради, 01 січня 2008 року призначена на посаду головного бухгалтера Жашківської районної ради.
Розпорядженням голови Жашківської районної ради № 163 від 24 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади в зв'язку з виходом на пенсію за станом здоров'я у відповідності до п. 2 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України. При звільненні їй була виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Відповідно до ст. 21 Закону України „ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, особам перед пенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
На час звільнення із займаної посади позивач ОСОБА_1 мала стаж державної служби 30 років 6 місяців 29 днів.
З 04.01.2011р. позивач отримує пенсію за віком, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», що підтверджується довідкою від 21.10.2011р. № 5443/03, виданою Управлінням Пенсійного фонду України в Жашківському районі.
При виході на пенсію позивачу відмовили у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Станом на 01.01.2011р. посадовий оклад позивача становив 1083 грн., тому розмір невиплаченої одноразової допомоги повинен становити 10830 грн.
Про відмову в задоволенні права на виплату вказаної грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів позивач ОСОБА_1 дізналася 31 жавтня 2011 року, коли отримала відповідь з Жашківської районної ради.
Відповідач - представник Жашківської районної ради, Васькевич В.І., в судовому засіданні, заперечував проти задоволення позову, мотивуючи своє заперечення тим, що ОСОБА_1 згідно розпорядження голови Жашківської районної ради № 163 від 24 грудня 2010 року, була звільнена із займаної посади у відповідності до п. 2 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України в зв'язку з виходом на пенсію за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, що не є підставою для виплати 10 місячних посадових окладів, так як ОСОБА_1 було припинено державну службу за ініціативою уповноваженого органу та згідно ст. 44 Кодексу Законів про Працю України виплачено вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку.
Дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно наказу № 22-к від 06 вересня 2011 року позивача ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України. При звільненні йому була виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку.
На час звільнення позивач мав стаж державної служби - 10 років 3 місяці.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з письмовою заявою до заступника начальника інспекції, в якій просив виплатити йому грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, передбачених ст. 37 Закону України "Про державну службу", але йому було відмовлено, посилаючись на відсутність коштів.
Відповідно до ст. 21 Закону України „ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, особам перед пенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Оскільки в преамбулі Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” зазначено, що він гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя, а також у зв'язку з тим, що зазначений закон не встановлює обмежень для громадян похилого віку в залежності від посад, які вони займали до виходу на пенсію, суд прийшов до висновку, що норма, викладена у ст. 21 зазначеного закону, повинна застосовуватися також у разі призначення пенсій відповідно до Закону України „Про державну службу”.
Статтю 21 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” було виключено на підставі п.п. 3 п. 22 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Але зміни, внесені до Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” підпунктом 3 пункту 22 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Оскільки станом на 24.12.2010р., тобто на момент звільнення позивача з роботи, стаття 21 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” діяла, суд приходить до висновку про правомірність призначення позивачу пенсії державного службовця достроково за рік до встановленого законодавством строку. Факт виходу на пенсію позивача підтверджується записом в трудовій книжці (а.с. 10).
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, при припиненні трудового договору вихідна допомога виплачується у випадках і розмірі, передбачених як ст. 44 КЗпП, так і іншими нормами закону. Наприклад, при звільненні державного службовця у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі вихідна допомога виплачується йому не за ст. 44 КЗпП, а згідно зі ст. 37 Закону „Про державну службу”.
На підставі ч. 2 ст. 37 Закону України „Про державну службу”, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно із ч. 13 ст. 37 Закону України „Про державну службу”, державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Суд, вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що у нього не було законних підстав для виплати позивачу зазначеної грошової допомоги, оскільки вона була звільнена за п. 2 ст. 40 КЗпП України, а не у разі виходу державного службовця на пенсію, як це передбачено ч. 13 ст. 37 Закону України „Про державну службу”, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України „Про державну службу”, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.
Згідно з ст. 36 Кодексу законів про працю України, підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін; 2) закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; 3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу; 5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; 7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; 8) підстави, передбачені контрактом.
Проаналізувавши норми ст. 36 Кодексу законів про працю України, ст. 30 Закону України „Про державну службу” можна зробити висновок про те, що немає такої окремої підстави припинення трудового договору та державної служби, як вихід особи на пенсію.
Тому суд вважає, що для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів визначальним є факт виходу державного службовця на пенсію та припинення ним трудових відносин.
Таким чином, позивач, на момент призначення їй пенсії державного службовця, за своїм віком, страховим стажем та стажем державної служби набула право на достроковий вихід на пенсію відповідно до ст. 21 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, відповідач зобов'язаний був виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно із ч. 13 ст. 37 Закону України „Про державну службу”. Відповідач необґрунтовано, без законних підстав відмовляв позивачеві у виплаті зазначеної грошової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав жодних належних доказів, якими б підтверджувалася правомірність оскаржуваного наказу щодо відмови у виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно із ч. 13 ст. 37 Закону України „Про державну службу”.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області, які полягають у відмові виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів є протиправними.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 21 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, ст. 30, 37 Закону України „Про державну службу”, Кодексом законів про працю України, Конституцією України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Жашківської районної ради м. Жашків Черкаської області про стягнення грошової допомоги в зв'язку з виходом на пенсію - задоволити повністю.
Зобов'язати інспекцію якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Черкаської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцю в сумі 10830 (десять тисяч вісімсот тридцять) гривень.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Жашківський районний суд протягом десяти днів з часу її проголошення.
Головуючий: Михайло Олексійович Первак