Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "17" січня 2012 р.
Справа № 6/5007/147/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді < Поле для текста >
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді < Поле для текста >
за участю представників сторін
від позивача не з'явився;
від відповідача не з'явився.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" (с.Жорниська Яворівський район Львівська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Агро-М" (с. Малинівка Малинський район Житомирська область)
про стягнення 294861,46 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 294861,46грн. за неналежне виконання договору купівлі-продажу №088С від 09.06.2011р., з яких 286153,80грн. - основний борг, 721,06грн. - пеня, 8584,61грн. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про уточнення позовних вимог від 03.01.2012р. за вих.№1113 (а.с.32), відповідно до якої просить стягнути з відповідача 288634,75грн., з яких 286153,80грн. - основний борг, 2091,78грн. - пеня, 389,17грн. - 3% річних. Також просить розглядати справу без участі представника позивача.
За своєю правовою природою дана заява про уточнення позовних вимог є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява ТОВ "Провімі" про зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, тому приймається господарським судом до розгляду.
Відповідач в засідання суду не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 30.10.2011р., яка направлялись на адресу, зазначену в позовній заяві : 11642, Житомирська область, Малинський район, с.Малинівка, пров.Леніна, 1, повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого за електронним запитом судді, станом на 17.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта-Агро-М" (ідентифікаційний код 35638180) знаходиться за адресою: 11642, Житомирська область, Малинський район, с.Малинівка, провул.Леніна, буд.1 (а.с.39).
Слід зазначити, що копія ухвали про відкладення розгляду справи від 20.12.2011р., яку направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення на адресу: 11642, Житомирська область, Малинський район, с.Малинівка, провул.Леніна, буд.1, також повернулася з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліта-Агро-М" (покупець/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №088С (а.с.5-7), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси білкові та вітамінно-мінеральні добавки, надалі "Товар".
Асортимент, комплектність, найменування, кількість та ціна товару визначається у видаткових накладних або актах прийому-передачі (п.1.2 договору).
Реалізація товару продавцем покупцю здійснюється на підставі видаткових накладних або актах прийому-передачі (п.2.2 договору).
Датою переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних або актів прийому-передачі (п.2.3 договору).
Згідно п.5.1 договору товар відвантажується покупцю за договірними цінами, зазначеними в видаткових накладних або актах прийому-передачі по кожному виду продукції на день отримання товару покупцем.
Договірні ціни погоджуються між продавцем та покупцем не пізніше, ніж в момент замовлення поставки покупцем товару. Підписання покупцем і продавцем видаткових накладних або актів прийому-передачі із вказаними в них цінами на товар свідчить про фактичне їх узгодження обома сторонами (п.5.2 договору).
Пунктом 5.3 договору визначено, що оплата за товар покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою платежу 14 календарних днів з дати переходу права власності на товар від продавця до покупця; при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 300000,00грн.
Платежі, здійснені покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар (п.5.4 договору).
Виникнення заборгованості, прострочення або здійснення платежів не в повному обсязі та з протермінуванням, надає право продавцю не реалізовувати товар покупцю до дати виконання покупцем своїх грошових зобов'язань перед продавцем, крім того, для забезпечення виконання покупцем грошових зобов'язань перед продавцем вимагати від нього надання гарантійного листа із зобов'язаннями погасити заборгованість, банківської гарантії, застави його майна, майнових прав (п.5.5 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 286153,80грн., що підтверджується видатковими накладними №5401 від 18.10.2011р. на суму 69608,20грн., №5409 від 19.10.2011р. на суму 79339,20грн., №5419 від 21.10.2011р. на суму 67181,80грн., №5425 від 22.10.2011р. на суму 70024,60грн., копії яких долучені до матеріалів справи (8-11).
Як зазначив позивач, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 286153,80грн.
09.11.2011 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості за поставлену продукцію в загальній сумі 286153,80грн. (а.с.12), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Невиконання відповідачем умов договору від 09.06.2011р. спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.
Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 2091,78грн. - пені та 389,17грн. - 3% річних.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 286153,80грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних, господарський суд враховує наступне.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п.6.3 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, він сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції, штраф у розмірі 3 (трьох) відсотків річних з суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно розрахунку позивача сума пені за період з 07.11.2011р. по 24.11.2011р. складає 2091,78грн.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, господарський суд прийшов до висновку, що пеня нарахована правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума 3% річних складає 389,17грн. (а.с.39).
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Агро-М" (11642, Житомирська область, Малинський район, с.Малинівка, пров.Леніна, буд.№1, код 35638180)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" (81083, Львівська область, Яворівський район, с.Жорниська, комплекс "Ямельня-1", код 32730400) - 288634,75грн., з яких 286153,80грн. - основний борг, 2091,78грн. - пеня, 389,17грн. - 3% річних, а також 5772,70грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Терлецька-Байдюк Н.Я.
Повне рішення складено 18 січня 2012 року.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - в справу
2, 3 - сторонам (рек.з повід.)
< Текст >